Русская культура XVI века

Тема: "Культура XVIв."
реферат


Л и т е р а т у р а


1. Муравьев А.В., Сахаров А.В. Очерки истории русской куль-
туры IX-XVII в.в. М.-1984г.
2. История России с древних времен до конца XVII в. Под.ред.
А.М.Сахарова и А.П.Новосельцева. М.-1996г.
3. Лихачев Д.С. Культура русского народа X-XVII в.
М.-Л.-1961г.
4. Тихомиров М.Н. Русская культура X-XVIII в.в. М.-1968г.
5. Очерки русской культуры XIII-XV в.в. Под ред. А.В.Арци-
ховского. М.-2969г. МГУ.
6. Зезина М.Р., Кошман Л.В., Шульгин В.С. История русской
культуры. М., "Высшая школа", 1990г.
7. "Очерки русской культуры XVI в." Под ред. А.В.Арциховско-
го. Издательство Московского ун-та. 1977г.
8. Литература и культура древней Руси. Словарь-справочник.
Под ред. В.В.Кускова. М.,"Высшая школа", 1994.
9. Культура России XI-XXвв.В.С.Шульгин,Л.В.Кошман,М.Р.Зе-
зина. М.,"Простор",1996.
10. Россия и мир.Учебная книга по истории.ЧастьI.Авторский
коллектив:М.Ю.Брант,Л.М.Ляшенко,Л.Г.Косулина и т.д.М.,
"Владос",1994.
П Л А Н

I.Особенности развития русской культуры XVI века.
II.Факторы,повлиявшие на развитие культуры XVI века в России.
1.Образование единого российского государства.
2.Завершение формирования русской (великорусской) народности.
3.Феодально-крепостнический характер государства.
4.Влияние церкви.
5.Географический фактор.
6.Демографический фактор.
7.Внешнеполитичесеий фактор.
8.Влияние Западной Европы.
9.Опричнина.
III. Материальная культура:
1. С/х техника:
2. Техника ремесленного производства;
3. Литейное дело;
4. Ювелирное дело;
5. Строительная техника;
6. Быт.
IV. Естественно-научные знания:
1. Математические знания;
2. Астрологические знания;
3. Физические знания;
4. Химические знания;
5. Геологические знания;
6. Биологические знания;
V. Устное народное творчество:
1. Обряды;
2. Сказки;
3. Пословицы;
4. Поверья;
5. Былины;
6. Песни;
VI. Грамотность и писменность:
1. Источники русского просвещения:
а) жития
б) Стоглав
в) Степная книга
г) "Домострой"
д) учебники
2. Уровень грамотности среди разных слоев населения:
3. Книги:
а) рукописные "Шестодневы"
б) "Букварь"
в) учебник арифметики
г) книги по истории
4. Изменение техники письменности:
VII. Книгопечатания:
1. Возникновение книгопечатания;
2. Виды литературы;
3. Мастера печатного дела;
4. Первые печатные произведения в России;
VIII. Литература:
1. Виды литературы:
2. Книги, созданные в XVI в.;
IX. Архитектура:
1. Восстановление русского зодчества;
2. Сооружение новых зданий;
X. Живопись:
1. Школа Дионисия;
2. Изменение традиционной росписи;
3. Строгановская школа;
X. Музыка и театр:
1. Музыкальные инструменты;
2. Театр;
XI. Итог.
---------------------------------------------------------------

іА.КУЛЬТУРАі і і Культура народа является частью
іXVI века і і і его истории.Ее становление тесно
і(общие по-і і і связано с теми же историческими
іложения). і і і факторами,которые воздействуют
і і і і на становление и развитие хозяйст-
і і і і ва страны,ее государственности,по-
і і і і литической и духовной жизни об-
і і і і щества.В понятие культуры входи,
і і і і естественно,все,что создано умом,
і і і і талантом,рукоделием народа,все,что
і і і і выражает его духовную сущность,
і і і і взгляд на мир,природу,человечес-
і і і і кое бытие,на человеческие отноше-
і і і і ния.
і іI.Особен- і і Развитие культуры России XVIв.,
і іности раз- і і как и во все времена,была не только
і івития рус- і і обусловлена социальным,экономическим,
і іской куль- і і и политическим развитием общества,
і ітуры XVIв. і і но само являлось важнейшей составной
і і і і частью исторического развития в целом.
і і і і Культура-не обособленная грань об-
і і і і щественной жизни,а одно из её прояв-
і і і і лений,теснейшим образом связанных со
і і і і всеми другими.Уровень и характер раз-
і і і і вития культуры зависит от общего уровня
і і і і социально-экономического развития общест
і і і і ва,так и в определённой степени от пре
і і і і дыдущих традиций и накопления культур-
і і і і ного наследия.
і і і і Рубеж XV - XVI вв.- перелом в исто-
і і і і рическом развитии русских земель.Яв-
і і і і ления характерные этому времени ока-
і і і і зали прямое воздействие на духовную
і і і і жизнь России,на развитие ее культуры,
і і і і предопределили характер и направление
і і і і историко-культурного процесса.
і і і і
і іII.Факторы і1.Образо- і Преоеодоление феодальной раздробленнос-
і івлияния на івание і ти,создание единой государственной
і іразвитие іединного і власти создавало благоприятные усло-
і ікультуры іроссийско-і вия для хозяйственного и культурного
і іРоссии в іго госу- і развития страны,послужило могучим
і іXVI веке. ідарства. і стимулом подЪема национального само-
і і і і сознания.Благотворное влияние этих
і і і і факторов сказалось на развитии всей
і і і і русской культуры в конце XV - пер-
і і і і вой половине XVI в., особенно ярко
і і і і проявившись в общественно-политичес-
і і і і кой мысли и архитектуре.
і і і і
і і і2.Заверше-і После того,как в 1-ой четверти XVIв.
і і іние форми-і завершилось государственное обедине-
і і ірования і ние русских земель,российское государ-
і і ірусской і ство представляло собой большую,но
і і і(велико- і относительно компактную территорию
і і ірусской) і с историческим ценром в междуречье
і і інародностиі Оки и Волги,в Москве.здесь развивал-
і і і і ся достигший к рубежу XVIв.значитель-
і і і і ной зрелости процесс формирования
і і і і русской (великорусской) народности.
і і і і Правда,существовали уже тогда обширные
і і і і окраины на Севере,куда издавна устремля-
і і і і лись крестьянская,а затем и монастырс-
і і і і кая колонизация.Как на окраинах,так от-
і і і і части и в центре страны наряду с русс
і і і і ким населением было немало и других
і і і і угро-финских насельников этой терри
і і і і тории.Некоторые из них ассимилирова
і і і і лись с русскими,другие надолго сохра
і і і і нили свой язык,особенности материаль
і і і і ной и духовной культуры.Во всяком
і і і і случае многонациональный характер
і і і і нового государства был виден с самого
і і і і времени его возникновения,подобно
і і і і тому,как уже в русских землях и
і і і і княжествах давно соседствовали русские
і і і і и нерусские народности и племена.При
і і і і всём этом существовало достаточно
і і і і твёрдое этническое ядро нового
і і і і государства,которое составляли велико
і і і і россы.
і і і і В письменных источниках уже в XV в.
і і і і появились слова "Россия","Российская
і і і і земля","российский"." В XVI в.,- от
і і і і мечал М.Н.Тихомиров,- рядом с ними,
і і і і как почти равнозначащие,существуют
і і і і названия "Русь","Русская земля","рус
і і і і ский".Но в это же время,всё больше
і і і і утверждается понятие "Россия" с про
і і і і изводным от него "российский" для оп
і і і і ределения всей страны в целом и
і і і і всего её населения."Русский" стано
і і і і вится синонимом определённой народ-
і і і і ности,"российский" обозначает принад
і і і і лежность к определённому государству.
і і і і Это новое значение названий "Россия"
і і і і и "российский" окончательно устанав
і і і і ливается с начала XVIIв.Термин "Рос
і і і і сия" природно русский.Он входил в
і і і і обиход постепенно,по мере складывания
і і і і и образования Российского ценрализо
і і і і ванного государства.Поэтому правиль
і і і і нее говорить оРоссии или Российском
і і і і государстве с конца XV в.,заменив
і і і і этим название "Русское государство",
і і і і сосуществовавшее с названием "Россия".
і і і і "В Европе в течении всего средневе
і і і і ковья границы распространения
і і і і языка далеко не совпадали с грани
і і і і цами государств;но всё же каждая на
і і і і циональность...была представленна в
і і і і Европе особым крупным государством,
і і і і и тенденция к созданию национальных
і і і і государств,является одним из важней
і і і і ших рычагов прогресса в средние ве
і і і і ка".Эти слова Энгельса вполне могут
і і і і быть отнесены и к средневековой
і і і і России,хотя здесь,по крайней мере в
і і і і начале XVIв.,границы распростране
і і і і ния русского (великорусского) языка
і і і і в основном совпадали с границами об
і і і і разовавшегося российского государ
і і і і ства,а национальный характер населе
і і і і ния был выражен более сильно,нежели
і і і і в другихстранах-создание государст
і і і і ва,объдинившего русскую (велико-
і і і і русскую)национальность,выступило
і і і і одним из важнейших рычагов
і і і і прогресса.Таким образом,именно в
і і і і XVIв.отстоялись и выделились
і і і і многие черты русской культуры,сох
і і і і ранившиеся в основном и в
і і і і последующие века.
і і і3.Феодаль-і Российское государство сформировалось
і і іно-крепо- і как государство феодально-крепостничес
і і істническийі кое.Этот процесс сопровождался усилени-
і і іхарактер і ем феодального гнёта,закрепощением крес
і і іроссийско-і тьян,что нашло своё отражение в законо-
і і іго госу - і дательстве конца XVI века,что наложило
і і ідарства. і сильнейший отпечаток на социальную
і і і і структуру и экономический строй нового
і і і і государство и что в свою очередь выз
і і і і вало обострение социальных и
і і і і внутриклассовых противоречий.Всё это
і і і і сказалось на характере развития культу
і і і і ры в это время (конец XV - первая поло
і і і і вина XVI в.),отличительной чертой кото
і і і і рой было усиление светских и демокра
і і і і тических элементов,что особенно ярко
і і і і проявилось в еретических движениях.Эти
і і і і движения,проникнутые антифеодальными и
і і і і антицерковными мотивами,ознаменовали
і і і і начало борьбы против засилия церкви
і і і і и её идеологии в культуре,против её
і і і і стремления к консервации культурного
і і і і развития и поддержанию культурной изо
і і і і ляции России.Но не следует преувеличи
і і і і вать значение этих явлений:в то время
і і і і их развитие тормозилось слабостью их
і і і і социальной базы и усиливавшимся фео
і і і і дально-крепостническим гнётом.До кризи
і і і і са средневекового мировоззрения было
і і і і ещё далеко.
і і і і
і і і4.Влияние і Важнейший фактор развития культуры -
і і і церкви. і влияние церкви на духовную жизнь общест
і і і і ва,прочность её позиций в государстве,а
і і і і это в немалой степени определялось ха
і і і і рактером взаимоотношений церкви и
і і і і государственной власти.На протяжении
і і і і рассматриваемого периода эти взаимоот
і і і і ношения не были одинаковыми.
і і і і Конец XV века ознаменовался углубле
і і і і нием противоречий между церквью и госу-
і і і і дарством,вызванным теократическими уст
і і і і ремлениями иерархов церкви и замыслами
і і і і великокняжеской власти,стремившейся к
і і і і секуляризации церковных владений.Послед
і і і і нее,а также рост еретических движений,
і і і і борьба различных группировок внутри са
і і і і мой церкви ослабляли её позиции и вли
і і і і яние на духовную жизнь.Однако церковь и
і і і і государство,эти две ведущие силы средне
і і і і векового общества,не только сопернича
і і і і ли друг сдругом,но и нуждаись во
і і і і взаимной поддержке.С начала XVI века
і і і і постепенно складывается союз государ
і і і і ственной власти и "иосифлянской"
і і і і церкви на основе взфимных уступок.От
і і і і казавшись от теократических устремлений и
і і і і выдвинув теорию божественного происхож
і і і і дения власти,церковь обеспечила себе
і і і і поддержку государства в борьбе с её идейными противниками.Со своей стороны,и
і і і і великокняжеская власть,отказавшись от
і і і і планов секуляризации церковных земель,
і і і і обеспечила себе идеологическую под
і і і і держку церкви,без которой не могла
і і і і обойтись.Дальнейший ход ценрализации
і і і і сопровождался усилением церковно-религи-
і і і і озного влияния,укреплением позиций церк
і і і і ви в духовной жизни страны.Поэтому
і і і і прогрессивные общественные силы страны,
і і і і выступавшие против усиления самодержа-
і і і і вия,всё более выражали своё крити
і і і і ческое отношениение и к официальной церк
і і і і ви.Развитие прогрессивных тенденций в
і і і і культуре,элементов рационалистического
і і і і мировоззрения оказалось связанным с кру
і і і і гами,оппозиционными самодержавию.
і і і і Поскольку церкви отводилась важная роль в укреплении самодержавной власти,её
і і і і идеологическая деятельность приобрела
і і і і широкий размах.Церковь повела борьбу с
і і і і "латинством",со светским знанием,инако
і і і і мыслием,установила жёсткую регламента-
і і і і цию живописи,зодчества,литературы,всей
і і і і духовной жизни,что отрицательно сказа-
і і і і лось на развитии культуры в целом,при
і і і і вело к появлению в ней консервативных
і і і і тенденций.
і і і5.Геогра- і Географическое положение России в
і і іфический і XVIв. было менее выгодным по сравнению
і і іфактор. і со странами Центральной и Западной
і і і і Европы.Междуречие Оки и Волги было
і і і і территорией со сравнительно редкими
і і і і очагами плодородных земель("древней-
і і і і шие ополья"),с преобладанием дерного-
і і і і подзолистых суглинистых почв,что ог-
і і і і раничивало возможности земледельческо-
і і і і го производства.Умеренный континенталь
і і і і ный климат,как правило,не знает рез-
і і і і ких температурных переходов,а боль-
і і і і шой снежный покров надёжно предохра-
і і і і няет почву от глубокого промерзания
і і і і зимой и обеспечивает питание водой
і і і і развитой речной системы.К отрицатель
і і і і ным чертам климата от-носятся силь
і і і і ная изменчивость погоды по отдель
і і і і ным годам,что могло приводить и к
і і і і засухам,и к чрезмерному переувлаж
і і і і нению,к суровым холодам зимой и
і і і і к частым оттепелям ,наносящим
і і і і вред озимым посевам.Поздние весенние
і і і і и ранние осенние заморозки также
і і і і вредны для сельского хозяйства.
і і і і Однако на протяжении XVIв. общие
і і і і географические условия существования
і і і і российского государства стали более
і і і і разнообразными.В ходе расширения
і і і і территории страны в её состав не только плодородная "подрайская" зем-
і і і і лица бывшего Казанского ханства,но
і і і і и заволжские степи с их резко выра
і і і і женным континентальным климатом ,и
і і і і Уральские горы,и Сибирь с её таё
і і і і жной и тундровой полосами.Наиболее
і і і і благоприятными для развития хозяйства
і і і і были вновь присоединённые черноземные
і і і і земли на юге,но именно здесь рубежи
і і і і России были наиболее неустойчивыми,
і і і і так как складывание российской терри
і і і і тории происходило в условиях
і і і і непрерывной борьбы с возникшими на
і і і і прежней территории Золотой Орды го
і і і і сударствами.
і і і і Надо отметить,что "Дикое поле",как на
і і і і зывали русские пустынные земли к
і і і і югу от Оки, стало заселяться только
і і і і к концу XVIстолетия.Вообще у российс
і і і і кого государства не было ярко выра
і і і і женных естественных границ,которые
і і і і сами по себе могли бы быть надеж
і і і і ным заслоном против внешних вторже
і і і і ний.Лишь водное пространство Ледови
і і і і того океана и Белого моря служили
і і і і надежным барьером для России на
і і і і севере,таким барьером,какого не име
і і і і ло ни одно западноевропейское госу
і і і і дарство.
і і і6.Демогра-і Самая большая в Европе страна
і і іфический і насчитывала к середине XVIв. едва ли
і і іфактор. і больше 9-10 млн.населения*,распреде
і і і і ленного к тому же неравномерно по
і і і і территории.Сравнительно густо были
і і і і заселены центр и Новгородск
і і і і ая-Псковская земля,где плотность дос
і і і і тигала,по-видимому,5 чел. на 1 кв.км.
і і і і (для сравнения:в странах Западной Ев
і і і і ропы плотность составяла от 10 до
і і і і 30 жителей на один кв.км.).При этом
і і і і следует иметь в виду,что первая поло
і і і і вина XVI столетия была благоприятной
і і і і для роста населения России,которое
і і і і увеличилось приблизительно в полтора
і і і і раза за этот период;следовательно в
і і і і начале века,когда возникло российское
і і і і государство,оно объединило под своей
і і і і властью около 6 млн.человек.Это зна-
і і і і чит,что средняя плотность населения
і і і і составляла около 2 чел. на 1кв.км.
і і і і Такая низкая плотность населения,
і і і і даже если в некоторых районах
і і і і центра и северо-запада и на протяже
і і і і нии первой половины XVI века повыша
і і і і лась в 2-3 раза,оставалась крайне не
і і і і достаточной для интенсивного развития
і і і і хозяйства и решения задач,связанных
і і і і с обороной страны.
і і і7.Внешне- і Ко времени образования российского
і і іполити- і государства русская культура выдер-
і і іческие факі жала тяжкое историческое испытание:
і і іторы. і она сохранила свою самостоятельность
і і і і в условиях 250-летнего монголо-татарс
і і і і кого ига.В духовной жизни страны жило
і і і і и крепло сознание единства славного
і і і і прошлого Киевской Руси с Русью,под
і і і і павшее под иноземное иго.Но ликвидация
і і і і ордынского ига не означает устране
і і і і ния внешней опасности.На месте владе
і і і і ния бывшей Золотой Орды возникло не
і і і і сколько крупных государственных обра
і і і і зований,находившихся в непосредствен
і і і і ной близости от развитых районов го
і і і і сударства.Наибольшую опасность пред
і і і і ставляло Казанское ханство,для нейт
і і і і рализации которого были предприняты
і і і і энергичные меры еще в конце XV века.
і і і і В первой половине XVI века не раз об
і і і і острялись отношения с Казанью и Кры
і і і і мом,и московскому правительству при
і і і і ходилось напрягать немалые усилия
і і і і для обеспечения безопасности страны.
і і і і В этой связи было предпринято доро-
і і і і гостоящее строительство каменных
і і і і кремлей в Нижнем Новгороде,Туле,За-
і і і і райске.Помимо традиционного направ
і і і і ления оборонительных действий на
і і і і восточных и южных рубежах страны Рос
і і і і сийскому государству пришлось за-
і і і і ботится и об обеспечении безопас
і і і і ности западной границы.Построение
і і і і Иван-города в 1492 году и последовав
і і і і шее затем урегулирование отношений
і і і і с Ливонским орденом выразительно ха
і і і і рактеризовало цели внешней политики
і і і і на этом направлении,которая должна
і і і і была обеспечить надежную защиту от
і і і і агрессивных происков некоторых запад
і і і і ных соседей и стоявших за ними
і і і і сил,а также надежные коммуникации со
і і і і странами Центральной и Западной
і і і і Европы.Несмотря на сложность отношений
і і і і с Великим княжеством Литовским,Казан
і і і і ским и Крымским ханствами,неоднократ
і і і і ные значительные военные конфликты,в
і і і і целом положении страны в первые деся
і і і і тилетия XVI века способствовало росту
і і і і населения и развитию хозяйства в ко
і і і і ренных райнах великорусского центра и
і і і і северо-запада. Однако переворот в Ка
і і і і зани в 1521 году резко осложнил пере
і і і і ворот внешнее положение России.Появ
і і і і ление в Казани крымского ставленника
і і і і означало создание чрезвычайно опас
і і і і ного фронта турецко-татарских госу
і і і і дарств-Турции,Крыма,Ногаев и Казани,
і і і і полукольцом охвативших Россию с юга,
і і і і юго-востока и востока.Исходные центры
і і і і агрессии находились в непосредственной
і і і і близости от наиболее важных и развитых
і і і і районов страны.На юге крымская опас
і і і і ность недавала освоить богатые земли
і і і і Дикого поля,вынуждая населения теснить
і і і і ся на малоплодородных землях Залесско
і і і і го края.С востока казанские татары
і і і і проникали в развитые города Поволжья
і і і і и Севера.В 1521 году над Москвой навис
і і і і ла опасность объединенного вторжения
і і і і казанских и крымских татар;такие
і і і і удары предпринимались еще не раз в те
і і і і чение второй четверти XVI века,ставя
і і і і Российское государство в тяжелое поло
і і і і жение и нанося ему громадный ущерб.
і і і і Свыше 100 русских пленников находи
і і і і лись в Казани в начале 50-х годов.В
і і і і этих условиях борьба за обеспечение
і і і і безопасности русских земель неизбежно
і і і і вела к уничтожению опаснейшего очага
і і і і агрессии,каким было Казанское ханство.
і і і і Взятие Казани в 1552 году было круп
і і і і нейшим успехом Российского государст
і і і і ва,недаром оно было воспринято совре
і і і і менниками как огромное событие и
і і і і вдохновило их на создание такого ше
і і і і девра,как знаменитый Покровский собор
і і і і на Красной площади в Москве,великий
і і і і памятник казанскому взятию.Падение
і і і і Казани предопределило разрушение враж-
і і і і дебной цепи агрессивных сил,за ним пос
і і і і ледовали падение и присяга на верность
і і і і Ногайской орды.Значительно уменьшилась опасность набегов
і і і і крымских татар,хотя во второй полови
і і і і не века они еще не рпз использова-
і і і і ли трудное положение Российского госу
і і і і дарства для опустошительных втор-
і і і і жений.Но в 50-х годах уже была построе
і і і і на Тульская засечная черта,и с этого
і і і і времени началось освоение Дикого поля.
і і і і К концу века южные рубежи Российского
і і і і государства продвинулись от берега
і і і і реки Оки далеко на юг,до среднего те
і і і і чения реки Дона.На востоке расши
і і і і рение территории государства
і і і і пошло прежде всего за счет при
і і і і соединения Казанского ханства и всего
і і і і Поволжья,а затем началось движение в
і і і і Приуралье и Зауралье,в далекую,давно
і і і і манившую неслыханными богатствами
і і і і Сибирь.Борьба с внешней опасностью,лик
і і і і видация ее опаснейших очагов,естествен
і і і і но,перерастали в освоении новых
і і і і земель,присоединение новых территорий.
і і і і Это совпадало и со специфическими ин
і і і і тересами известной части феодальных
і і і і землевладельцев,стремлением дворянства
і і і і к овладению "подрайской землицей" Ка-
і і і і занского ханства,на которую указывал
і і і і в своих посланиях царю Иван
і і і і Пересветов*; несколько позднее прави
і і і і тельство закрепляло преобретения в
і і і і Ливонии раздачей земли дворянам,чем
і і і і привлекало служилых людей к завое-
і і і і ванию новых территорий в Прибалтике*.
і і і і
і і і8.Влияние і В период татаро-монгольского ига
і і ізападно- і Русь была изолирована от стран Цент-
і і іевропей- і ральной и Западной Европы,продвинув
і і іских страні шихся в своем развитии вперед.Для
і і і і Российского государства установление
і і і і связи с западноевропейской куль-
і і і і турой было важным условием преодоления
і і і і отсталости и укрепелния своего
і і і і положения среди европейских держав.В
і і і і конце XV в начале XVI века успеш-
і і і і но развивались связи с Италией и дру
і і і і гими странами,благотворно сказав-
і і і і шиеся на русской культуре,в Россию
і і і і приезжали работать выдающиеся зот-
і і і і чие и другие мастера.Однако возрастание влияния церкви на духовную
і і і і жизнь страны,усиление ее борьбы против
і і і і "латинства",против проникновения
і і і і светских знаний существенно затрудняли
і і і і развитие этих связей.
і і і9.Опрични-і Введение опричнины Иваном Грозным не
і і іна. і могло изменить положения в лучшую
і і і і сторону,хотя попытка сосредоточить
і і і і в опричнине наиболее значительные ре-
і і і і сурсы для ведения войны и обеспечить
і і і і тыл театра военных действий не
і і і і должна быть игнорирована.Будучи в ос
і і і і нове своей чисто насильственной и
і і і і в этом смысле крепострическим средст
і і і і вом выхода из противоречий.Оприч-
і і і і нина не могла привести к подлинному
і і і і внутреннему сплочению страны,дости
і і і і гаемому лишь на определенном уровне
і і і і экономического развития.
і і і і
і і і і Таким образом,культура в XVIв.раз-
і і і і вивалась в сложных и противоречивых
і і і і условиях.Наряду с позитивными факторами,
і і і і стимулировавшими её развитие,действова
і і і і ли и факторы негативные,ставившие серь-
і і і і ёзные преграды на пути культурного про-
і і і і гресса.Тем не менее XVI век отмечен ве-
і і і і личайшими достижениями в различных сфе-
і і і і рах культуры,которые послужили основой
і і і і для её дальнейшего развития в XVII веке,
і і і і открывающем "новый период" русской
і і і і истории.
і і і і
і і і і
іIII.Мате- і1.Сельско- і а)"суко- і В течении XVI в. происходит
і риальная і хозяйст- і ватка"і усилинное развитие ремесла.
і культура і венная і і Наиболее застойной была тех-
і і техника і і ника сельскогхозяйственного
і і і і производства. Веками здесь сох-
і і і і ранялись прежние орудия труда,
і і і і да и в условиях крепостного хо-
і і і і зяйства не создавалось необхо-
і і і і димого простора для подъема про-
і і і і изводственных сил в крестьянс-
і і і і ком хозяйстве. Как и прежде,
і і і і в сельском хозяйстве употреб-
і і і і лялась, "суховатка", разрых-
і і і і лявшая почву (применялась в
і і і і конной упряжи).
і і і б)двузу- і Но постепенно ее вытеснила
і і і бая соха і двузу бая соха с железным на
і і і і конечником, а также деревянный
і і і і плуг. По прежнему применялись
і і і і в сельском хозяйстве бороны,
і і і і косы, серпы, грабли.
і і2.Техника і а)буровыеі Более заметного прогресса достиг-
і іремеслен- і скважины і ла
і іного произ-і і техника ремесленного производ-
і іводства і і ства, хотя темпы движения были
і і і і весьма медленными, так как
і і і і средневековые ремесла базиро-
і і і і вались на ручном труде и рабо-
і і і і тало преимущественно на заказ.
і і і і В XVI в. русские мастера нау-
і і і і чились делать глубокие скважи-
і і і і ны (свыше 100 м) для добычи со-
і і і і ли.
і і і і
і і і і
і і і і Появились более сложные домницы
і і і б)домни- і вместо сыродутных горнов для
і і і цы і выплавки железа из руды.
і і і і
і і і в)механи-і Заметно выросла обработка
і і і ческие і металлов.
і і і молоты і В XVI в. уже употреблялись
і і і і механические молоты - "самоко-
і і і і вы", приводившиеся в движение
і і і і водой.
і і3.Литейное і а)пушка і В конце XVI в. большое раз-
і і дело і (1488г.) і витие стало получать литейное
і і і і дело, тесно связянное с обес-
і і і і печением военных потребностей.
і і і і Уже в 80г. XV в. был организо-
і і і і ван государственный Пушечный
і і і і двор в Москве на реке Неглин-
і і і і ной. До нас дошла пушка, отли-
і і і і тая Яковом в 1488г. (это самая
і і і і древняя из сохранившихся рус-
і і і і ских пушек).
і і і і Известны и ученики Якова -
і і і і мастера Ваня и Васюк. После
і і і і 1505г. в Москву уже не приез-
і і і і жают инострвнные мастера пушеч-
і і і і ного дела.
і і і б)колоколі В начале XVI в. русский мастер
і і і і Петр отлил колокол весом в 350
і і і і пудов и крупную пищаль.
і і і -литье і В XVI в. колокола отливались
і і і колоко- і разнообразных форм и орнамента,
і і і лов і "благолепными" звонами. Наибо-
і і і і лее изученными в настоящее
і і і і время являются псковские коло-
і і і і кола с характерным для них
і і і і звериным стилем в орнаменте и
і і і і надписями, в которых указыва-
і і і і ются имена мастеров, но из-
і і і і вестны и московские колокола.
і і і і В 1550г. "повелением" Ивана
і і і і Грозного в Москве был "слит
і і і і колокол большой, имя ему "Ле-
і і і і бедь", а меди в нем 2200 пудов".
і і і і ("Пискаревский летописец" стр. 65).
і і і і В 1562г. царь Иван IV прислал
і і і і в Спасо-Каменный монастырь
і і і і колокол, литой московским мас-
і і і і тером Лукою.
і і і і В Махрищенском монастыре в 1557г.
і і і і были установлены часы "Самобой с
і і і і колоколом, да на колокольнице
і і і і два колокола очапные".
і і і і В 1594г. по приказу Бориса
і і і і Годунова для Троицкого монастыря
і і і і был отлит колокол "Лебедь" в 625
і і і і пудов, а в 1600г. им же был по-
і і і і жалован колокол "Полнелейный" от
і і і і 1700-2000 пудов.
і і і і
і і і і
і і і і
і і і і
і і і в)"царь і В конце XVIв. на московском
і і і пушка і Пушечном дворе отлита знаменитая
і і і і "царь-пушка", стоящая ныне в
і і і і Московском Кремле. Она весит 40т.
і і і і и имеет диаметр канала 89 см. и
і і і і она могла стрелять."
і і і і "Царь-пушка" Андрея Чохова
і і і і Является одним из самых зна-
і і і і менитых памятников русского
і і і і литейного мастерства XVIв.
і і і г)произ- і В Москве также существовало
і і і водство і производство "зелья"-пороха.
і і і пороха і
і і і і
і і і і Развитие денежной системы
і і і д)чеканкаі Российского государства обус-
і і і монет і ловило, совершенствование
і і і і приемов чеканки монет, произ-
і і і і водящихся на специальных Дене-
і і і і жных дворах.
і і 4.Ювелир- і а)изделияі Потребности государственного
і і ное делоі из золоі двора и феодальной знати сти-
і і і та и сеі мулировало развитие ювелирного
і і і ребра і дела. В XVIв. в русских городах
і і і і работало много мастеров-се-
і і і і ребряников. В передаче инди-
і і і і видуальных образов русские
і і і і мастера пробовали свои силы
і і і і в чеканке по золоту и серебру.
і і і -раки дляі Еще при Василии Ш в 30-х г.г.
і і і останкові XVIв. в Москве было задумано
і і і і сделать из золота и серебра
і і і і монументальные раки для остан-
і і і і ков московских святителей Петра
і і і і и Алексея с их чеканными
і і і і изображениями на крышках.
і і і і Серебряная рака митрополита
і і і і Алексея была начата в январе
і і і і 1531г. и в феврале 1535г. за-
і і і і кончена. Она не сохранилась до
і і і і наший дней.
і і і і Несколько позже, при Иване
і і і і Грозном, в 1556г. начали делать
і і і і серебряную раку Сергея Радо-
і і і і нежского, но уже с орнамен-
і і і і тальной чеканкой по серебру.
і і і і Работа над ней была закончена
і і і і только при Федере Ивановиче,
і і і і который в 1585г. наградил 14
і і і і мастеров после завершения это-
і і і і го замечательного произведения.
і і і б)эмаль і В это время совершенствуется
і і і і и приобретает новые качества
і і і і такой вид прикладного искусства,
і і і і как эмаль.
і і і і
і і і і
і і і і
і і і і Для эмали XVIв. характерна
і і і і разнообразная цветовая палитра
і і і і и очень тонкая структура эма-
і і і і левой массы.
і і і і Эмаль накладывалась в основном
і і і і на скани, но в редких случаях
і і і і она закреплялась на выпуклых
і і і і лепестках золота.
і і і -золотой і Шедевром прикладного искусства
і і і оклад і XVIв., выполненном в мастерс-
і і і иконы і ких Ивана Грозного, был золотой
і і і "Троица" і оклад на икону рублевской
і і і і "Троицы", находится в Троице
і і і і -Сергиевом монастыре. Оклад
і і і і судя по летописным свиде-
і і і і тельствам, был сделан в 1561г.,
і і і і когда Иван Грозный готовился к
і і і і свадьбе с Марьей Тетрюковной. Он
і і і і состоял из трех золотых чеканных
і і і і венцов с коронами, украшенными
і і і і драгоценными камнями, трех золо-
і і і і тых цат в форме лунниц с тремя
і і і і подвесками у каждой, золотой
і і і і чеканной рамы с изображением
і і і і русских святых.
і і і -золотой і Характерным образом работы мос-
і і і оклад і ковских мастеров является укрытый
і і і Еванге- і эмалью роскошный золотой оклад
і і і лия і Евангелия 1571г.,-вклад Ивана IV
і і і і в Благовещенский собор Московского
і і і і Кремля. В нем эмаль сочетается со
і і і і сканью и зернью.
і і і і
і і і в)освети-і Мастера ювелирных искусств созда-
і і і тельные і ли немало произведений,украшавших
і і і приборы і- интерьеры царских дворцов и храмов.
і і і і К их числу относятся осветительные
і і і і приборы, паникадила и кнадила.
і і і -паника- і Во вкладной книге Троице-Сергие-
і і і дило і ва монастыря описано оригинальное
і і і Ивана і паникадило XVIв. вклада Ивана Гроз-
і і і Грозногоі ного. В его конструкции было приме-
і і і і нено золото и стекло.
і і і -паника- і Другое паникадило было вложено
і і і дило і Борисом Годуновым.
і і і Бориса і
і і і Годуноваі
і і і і
і і і -паника- і Медное паникадило "о двунадцати
і і і дило і шанданех" было дано в 1584г. архи-
і і і архиман-і мандритом Ионой во Введенскую цер-
і і і дрита і ковь Подольского Пятницкого монас-
і і і Иона і тыря.
і і і і
і і і -кадило і В алтаре Троицкого собора Трои-
і і і і це-Сергиева монастыря висело небо-
і і і і льшое кадило 1568г. вклада Ивана
і і і і Грозного, сохраняется до наших
і і і і дней. Его основу составляет гладкий
і і і і шар из кованого серебра. К шару с
і і і і боков прикреплены четыре извиваю-
і і і і щихся золотых змейки, в пасти кото-
і і і і рых зажаты на коротких цепях четыре
і і і і подвижных золотых плащика с изобра-
і і і і жениями царских эмблем- двуглавого
і і і і орла и единорога.
і і і -подсвеч-і Уникальным является подсвечник
і і і ник і 1601г., сделанный по заказу Бориса
і і і і Годунова для иконы "Троица". Он
і і і і представляет собой цветущий куст
і і і і с основной в виде выкованной из се-
і і і і ребра балясины, к которой по сторо-
і і і і нам прикреплены два литых кранштей-
і і і і на в виде изогнутых ветвей с круп-
і і і і ными цветами и листьями.
і і і і
і і і г)церков-і Большое внимание мастера ювелир-
і і і ная ут- і ного искусства уделяли изготовлению
і і і варь і церковной утвари. Пышные церковные
і і і і службы требовали не только художе-
і і і і ственного оформления интерьера хра-
і і і і ма, роскошных одежд духовенства, но
і і і і и дорогой утвари, которую делали в
і і і і основном из золота и серебра.
і і і -чаша дляі Наиболее ранние образцы церковной
і і і просфор і утвари XVIв. сохранились в Троице-
і і і і Сергиевой лавре. Редкой красотой от-
і і і і личается чаша для просфор, кованная
і і і і из серебра, в виде большой братины
і і і і с краями, слегка выведенными во
і і і і внутрь. Сочетание гладкой серебря-
і і і і ной поверхности с золоченой лентой и
і і і і кругами надписи и орнамента подчерки-
і і і і вают красоту формы сосуда. Чаша была
і і і і заказана в 1581г. соборным старцем
і і і і Троице-Сергиева монастыря Варсоно-
і і і і фием Галичниным.
і і і і
і і і а)бытоваяі Основную часть царской казны состав-
і і і посуда і ляла бытовая посуда из золота и се-
і і і из золо-і ребра. Ею пользовались во времени
і і і та и се-і торжественных трапез и выставляли
і і і ребра і- в особых поставцах на показ иностран-
і і і і ным послам. Бытовая посуда имела
і і і і традиционные национальные формы, наз-
і і і і начение ее часто было связано со ста-
і і і і ринными обрядами. В XVIв. распростра-
і і і і нены были братины в виде круглого
і і і і горшка, украшавшиеся по венцу надпи-
і і і і сями. Они предназначались для питья
і і і і вина и меда и часто передавались по
і і і і кругу. В письменных источниках упо-
і і і і минание о братинах находят только в
і і і і казне углицкого князя Дмитрия Ивано-
і і і і вича Жипки. Самые ранние из сохра-
і і і і нившихся серебряных братин XVIв.-
і і і і
і і і і это братина Троице-Сергиева монасты-
і і і і ря. Одна из них имеет надпись на дне:
і і і і "королевы старицы Марфы" (дочери
і і і і Владимира Андреевича Старицкого).
і і і -ковши і Традиционную форму, характерную
і і і і только для русских изделий, имели
і і і і ладьевидные ковши. До наших дней сох-
і і і і ранились ковши XV-XVIIIвв. К XVIв.
і і і і относятся ковши Петра Михайловича
і і і і Плещеева и большой "выносной" ковш
і і і і Василия III (в ризнице Троице-Серги-
і і і і евой лавры), ковш 1535г. князя
і і і і И.И.Кубенского, дворецкого
і і і і Василия III, ковш Ивана Грозного и
і і і і серебряный ковш конца XVIв.
і і і і боярина Ф.Н.Романова в собрании
і і і і Оружейной палаты. Для этих изделий
і і і і характерно сочетание ровной
і і і і глади металла с полосой орнамента
і і і і и надписи.
і і і -чаши и і Не менее распространенными в
і і і чарки і быту были чашки и чарки, из которых
і і і і пили вино и мед. Шесть чашек
і і і і XV-XVI вв. находились в ризнице
і і і і Троице_сергиева монастыря. Ранняя
і і і і из них с чеканными изображениями
і і і і льва, зайца, собак и фантастичес-
і і і і кого зверя была вкладом, сделанным
і і і і в 1520г. Игнатием Татищевым.
і і і і Остальные принадлежали царю Федору
і і і і Ивановичу. В монастырской Вкладной
і і і і книге и описи 1641г. все они назва-
і і і і ны 2чарками мисюрскими", т.е. сде-
і і і і ланными по каким-то восточным об-
і і і і разцам. На чарках резались надписи
і і і і с именем чарки Василия III, Ивана
і і і і Грозного, Марфы Владимировны Ста-
і і і і рицкой, Ф.Б.Годунова.
і і і -серебря-і В великокняжеской, а потом в цар-
і і і ные и зоі ской казне значительное место зани-
і і і лотые і мали золотые и серебряные блюда,
і і і блюда і которые употреблялись во всех свет-
і і і і ских и церковных церемониях. Специ-
і і і і ально для суздальского соборного
і і і і храма Рождества было преподнесено
і і і і князем Иваном Ивановичем Шуйским бо-
і і і і льшое серебряное блюдо с золоченой
і і і і надписью в четырех клеймах в виде
і і і і развернутых свитков.
і і і і
і і і і От XVIв. сохранилось несколько се-
і і і і ребряных блюд и золотых с именами
і і і і их владельцев. Простую форму имеет
і і і і гладкое серебряное блюдо с узким по-
і і і і лем, на котором выгравировано круг-
і і і і лое клеймо с надписью "Петра Михай-
і і і і ловича". Блюдо принадлежит боярину
і і і і П.М.Плещееву, известному полководцу
і і і і и дипломату Ивана III.
і і і і В соборе Новодевичьего монастыря
і і і і сохранилось блюдо первой четверти
і і і і XVIв. дмитровского князя Юрия Ивано-
і і і і вича. На нем было вырезано изображе-
і і і і ние голгофского креста на фоне иеру-
і і і і салимской стены.
і і і і Большинство ценных произведений ис-
і і і і кусства, особенно вещей из золота и
і і і і серебра времен Ивана Грозного не сох-
і і і і ранилось до наших дней, так как царс-
і і і і кая казна была разграблена в начале
і і і і XVIIв. во время польско-литовской ин-
і і і і тервенции. По этому о ее составе мож-
і і і і но судить в полной мере лишь по сви-
і і і і детельствам летописцев.
і і і і
і і 5.Строите-іа)крепост-і Дальнейшее развитие получила строи-
і і льная і ные со- і тельная техника. Возродилось утрачен-
і і техника і оруженияі ное после монг.-татарского вторжения
і і і і производство кирпича, центром которо-
і і і і го стала Москва. Русские мастера в
і і і і конце XV-XVIв. построили ряд крупней-
і і і і ших крепостных сооружений. Из них
і і і і выделялся Московский Кремль выстроен-
і і і і ный из кирпича, в конце XVIв. были
і і і і построены Белый город в Москве, камен-
і і і і ные кремли в Астрахани, Казани, Смо-
і і і і ленске. Выдающимся мастером крепост-
і і і і ных сооружений конца XVIв. был Ф.Конь
і і і і (Савельев), который построил Смольен-
і і і і ский кремль, прозванный за красоту
і і і і "Ожерельем земли Русской".
і і і -каменныеі Каменное строительство в XVIв. при-
і і і здания і обретает широкий размах не только при
і і і і сооружении крепостей, но и при возве-
і і і і дении многочисленных каменных зданий.
і і і і Русские мастера сооружили постройки
і і і і большой высоты, умело рассчитывали
і і і і прочность стен. Достижением строите-
і і і і льной техники явилось возведение в 1532г.
і і і і церкви Вознесения в Коломенском под Мос-
і і і і квой высотой 58м. В связи с расширением
і і і і каменного строительства был введен еди-
і і і і ный размер кирпича, производившегося на
і і і і государственных заводах и имевшего клей-
і і і -деревян-і мо.
і і і ное і Однако, преобладающим оставалось по
і і і строите-і прежнему деревянное строительство.
і і і льство і К XVIв. относится складывание тех типич-
і і і і ных конструкций деревянных жилых соору-
і і і і жений, которые устойчиво держались потом
і і і і в России на протяжении столетий.
і і6.Быт. і- жилище і Жилище с давних пор было не только
і і і і областью удовлетворения потребности
і і і і человека в жилье,но и частью его эко
і і і і номической,хозяйсивенной жизни.Разуме
і і і і ется,что в особенностях жилища,его
і і і і размерах,благоустроенности отражалась
і і і і и социальная дифференциация общества.
і і і і Для каждой эпохи характерны свои осо
і і і і бенные черты в жилых и хозяйственных
і і і і постройках,в их комплексах.Изучение
і і і і этих особенностей даёт нам допол-
і і і і нительные знания о прошлой эпохе,
і і і і сообщает подробности не только
і і і і о бытовой жизни ушедших поколений,
і і і і но и о социальных,хозяйственных
і і і і сторонах их бытия.
і і і і Конец XV и XVIвека - своеобразный рубеж
і і і і в наших источниках по истории материаль
і і і і ной культуры русского народа.Археоло-
і і і і гические данные,как правило,не
і і і і поднимаются хронологически выше
і і і і XV века.Отдельные наблюдения архео
і і і і логов по материальной культуре
і і і і XVI,XVIIвв.добываются попутно с
і і і і изучением более ранних периодов и
і і і і сравнительно фрагментарны.специальные
і і і і работы по позднему русскому средневе
і і і і ковью редки,хотя их данные по жилищу
і і і і весьма ценны для нас.
і і і і Но с уменьшением археологических дан
і і і і ных нарастает и количество сведений
і і і і документального характера.Отрывочные
і і і і и случайные упоминания о жилище в
і і і і летописях,которыми мы вынужденны до-
і і і і вольствоваться по периодам до
і і і і XVIв.,теперь существенно допол-
і і і і няются всё нарастающим количеством
і і і і актовых записей и других
і і і і официальных документов.Сухие,
і і і і краткие,но очень ценные своей
і і і і массовостью данные писцовых книг
і і і і позволяют делать уже первые
і і і і обобщения,подсчёты,сравнения различных
і і і і видов построек.Кое-где в этих
і і і і источниках проскальзывают и описание
і і і і любопытных деталей в характеристике
і і і і жилых и хозяйственных построек.
і і і і К этим данным письменных русских
і і і і источников нужно прибавить и записки
і і і і иностранцев,посещавших Россию в это
і і і і время.Далеко не всё в их наблюдениях и
і і і і описаниях достоверно и ясно для
і і і і нас,но многие детали русского быта XVIв.
і і і і ими подмечены и переданны точно,а многое
і і і і понимается с учётом сравнительного
і і і і изучения других источников.
і і і і Зарисовки русского быта,сделанные со
і і і і стороны,донесли до нас и то,что совсем
і і і і не нашло отражения в русских докумен
і і і і тах,так как для русских авторов многое
і і і і было настолько привычным,что,по их
і і і і мнению,на это не стоило обращать
і і і і особого внимания.
і і і і Пожалуй только с XVIвека мы имеем
і і і і право говорить о появлении ещё одного
і і і і вида источников по материальной куль
і і і і туре,значение которого трудно пере
і і і і оценить,- различных материалов гра-
і і і і фического характера.Как бы ни были
і і і і точны письменные сведения,они дают нам
і і і і в лучшем случае перечень названий
і і і і построек или их частей,но по ним почти
і і і і невозможно представить себе,как
і і і і же они выглядели.Только с XVI века
і і і і в наше распоряжение попадают рисунки,
і і і і где достаточно полно отражена жизнь
і і і і тогдашней Руси.Манера этих рисунков
і і і і подча с непривычноусловна для нас,
і і і і подчинена определённым канонам ико
і і і і нописи или книжной миниатюры,но,
і і і і внимательно приглядевшись к ним,усвоив
і і і і в какой-то степени язык условностей,
і і і і можно достаточно точно представить себе
і і і і реальные черты тогдашнего быта.Среди
і і і і памятников этого рода выдающееся
і і і і место занимает колоссальный ил
і і і і люстрированный Летописный свод,
і і і і созданный по замыслу и при участии
і і і і Ивана IV в 1553-1570 гг..Тысячи миниа
і і і і тюр этого свода дают в руки исследо-
і і і і вателя прекрасный изобразительный мате
і і і і риал по многим сторонам русского быта,
і і і і в том числе и по жилищу.Их удачно
і і і і дополняют некоторые иконописные сюжеты
і і і і и миниатюры других книг этой эпохи.
і і і і Социальная структура русского общества
і і і і отражалась и в системе подразделения
і і і і поселений на определённые единицы,кото-
і і і і рые для крестьянства были одно
і і і і временно и единицами обложе-
і і і і ния,податными единицами и реально
і і і і существовавшими ячейками поселения
і і і і крестьянской семьи.Такими единицами
і і і і были дворы.Документы и летописи
і і і і знают двор,дворовое место,дворище в
і і і і этих двух,на первый взгляд не равно
і і і і значных ,смыслах.Конечно,там,где
і і і і речь идёт о монастырских дворах,
і і і і боярских,дворов дьяков,подьячих,дворах
і і і і ремесленников или ещё более специфи
і і і і ческих названиях-коровий двор,конюший
і і і і двор,воловый двор,-мы имеем дело толь-
і і і і ко с обозначением определённого про
і і і і странства,занятого комплексом
і і і і жилых и хозяйственных построек.Но
і і і і для основного тяглого населения,для
і і і і крестьянства,понятия двор как усадьба,
і і і і комплекс построек и двор какподатная
і і і і единица в известной мере совпада-
і і і і ли,так как исправно нести тягло,
і і і і платить подати и исполнять по-
і і і і винности мог только полоценный
і і і і крестьянский двор,имевший пол-
і і і і ный набор построек,необходимых для
і і і і ведения хозяйства и жиельства крес
і і і і тьянской семьи.
і і і і Состав типичных для средневекового
і і і і русского крестьянского двора построек
і і і і в последнее время вызывают оживлённые
і і і і споры.Считается,что тот состав построек
і і і і и даже те типы построек,которые знает
і і і і этнография из быта русской деревни
і і і і XIX в.,являются исконными и почти
і і і і неизменными на Руси с глубокой
і і і і древности,ещё с периода домонгольской
і і і і Руси.Однако накопление археоло
і і і і гических данных о древнерусском жилище,
і і і і более внимательный анализ письменных
і і і і источников и средневековой графики
і і і і заставляют усомниться в этом выводе.
і і і і Археологические данные достаточно
і і і і чётко говорят о более сложной истории
і і і і развития русского комплекса жилых
і і і і и хозяйственных построек,это ри
і і і і совалось ранее.Наиболее поразительным
і і і і оказалось минимальное количество
і і і і построек для скота,хотя в том,что
і і і і скота у населения было много,не
і і і і приходится сомневаться.На сотни
і і і і открытых жилых построек приходятся
і і і і буквально единицы фундаментальных
і і і і построек для скота.Столь же необычным
і і і і оказался и вывод о преобладании
і і і і однокамерных жилых построек.Были из
і і і і вестны и достаточно сложные типы много
і і і і камерной и двухкамерной связи жилых
і і і і и хозяйственных помещений,но они
і і і і составляют меньшинство.Из этих фак
і і і і тов неизбежно приходится делать
і і і і вывод о постепенном и достаточно
і і і і сложном развитии жилых комплексах,при
і і і і чём развитие это в разных гео
і і і і графических зонах пошло своими
і і і і путями,привело к формированию особых
і і і і зональных типов.Насколько позволяют
і і і і судить об этом наши источники,начало
і і і і этого процесса приходится на рубеж
і і і і с XV по XVII в.,хотя сложение
і і і і этнографических типов и в XIX в.врядли
і і і і можно считать полностью законченным,
і і і і так как по своему характеру жилые
і і і і комплексы были тесно связаны с измене
і і і і ниями социально-экономической жизни
і і і і населения и отражали эти изменения
і і і і постоянно.
і і і і Наиболее ранние документальные записи
і і і і о составе крестьянских дворов рисуют
і і і і нам его весьма лаконично-изба да клеть.
і і і і Приведённые выписки из документов
і і і і конца XV века могли бы показаться
і і і і случайными и нетипичными,если бы неко
і і і і торые источники не позволили подкрепить
і і і і их типичность массовым материалом.В
і і і і одной из писцовых книг приводится
і і і і более детальный,чем обычно,перечень
і і і і построек на крестьянских дворах,
і і і і покинутых во время трагических
і і і і событий последнего десятилетия XVI века.
і і і і Анализ этих описей дал весьма показа
і і і і тельные результаты.Подавляющее боль
і і і і шинство крестьянских дворов было
і і і і очень бедно по составу построек:
і і і і 49% состояло вообще только из двух
і і і і построек("изба да клеть","изба да сен
і і і і ник").
і і і і Данные документов подтверждаются ещё
і і і і одним,своеобразным источником-Лицевым
і і і і летописным сводом XVI века.Трудно
і і і і сказать почему,но как раз архитектурный
і і і і фон миниатюр этого свода даже
і і і і последними исследователями считается
і і і і заимствованием из византийских
і і і і источников.Исследования А.В.Арциховско
і і і і гов своё время убедительно показали
і і і і русскую основу той натуры,с которой
і і і і писались эти миниатюры,русский
і і і і характер вещей,бытовых дета-
і і і і лей,сцен.И только жилище ставится в
і і і і зависимость от иностранных источников
і і і і и условностей "фантастического палат
і і і і ного письма русской иконописи".
і і і і На самом же деле и жилище,составляющее
і і і і большей частью фон миниатюрных
і і і і сцен (хотя есть и весьма реа-
і і і і листичные изображения не только
і і і і храмов,но и обычных изб,клетей),
і і і і в основе своей имеет ту же русскую
і і і і реальность,ту же русскую жизнь,
і і і і прекрасно известную творцам
і і і і миниатюр как по недошедшим до нас
і і і і более древним лицевым рукописям,так
і і і і и по собственным наблюдениям.
і і і і И среди этих картинок есть немногие
і і і і изображения деревень.Язык миниатюр
і і і і Лицевого свода отличается
і і і і известной условностью.Пиктограмма
і і і і жилищ расшифровывается довольно просто.
і і і і Изба всегда имеет на торцовой стене ,
і і і і три окошка и дверь,клеть-два окошка
і і і і и дверь.стены не расчерчены на
і і і і брёвна,не имееют столь типичных для
і і і і срубного жилища остатков брёвен
і і і і по углам,да и окна,двери ради
і і і і красивости сглажены,закруглены,
і і і і снабжены завитками,их трудно узнать,
і і і і но они есть и обязательно на твёрдо
і і і і установленном месте,в традиционном ко
і і і і личестве для каждого вида зданий.
і і і і Деревни,а тем более отдельные
і і і і крестьянские дворы,изображены редко,
і і і і так ка к основным содержанием
і і і і летописи остаётся жизнь феодальных
і і і і верхов,феодального города.Но там,где
і і і і речь идёт о деревнях,они есть,и пик-
і і і і тографическая формула для них строится
і і і і из двух построек,которые по признакам
і і і і легко определяются как изба да клеть.
і і і і Такова была,по всей вероятности,
і і і і и реальная основа крестьянского дво-
і і і і ра,его типичный состав до XVI века.
і і і і Но для XVI века такие дворы уже
і і і і становятся пережитком.Экономический
і і і і подъём после окончательного
і і і і освобождения от татарского ига,
і і і і ликвидации феодальной раздробленности,
і і і і общее упорядочение в жизни в центра
і і і і лизованном и сильном государстве не
і і і і могли не сказаться и на изменения в
і і і і комплексе крестьянских дворов.
і і і і Раньше этот процесс начинался в
і і і і северных областях,где этому благопри
і і і і ятствовали и социальные отношения,
і і і і где этого требовала и более суро
і і і і вая природа,позже мы замечаем
і і і і это в центральных областях,но имен
і і і і но XVI век можно считать началом
і і і і тех изменений и в составе,и в плани
і і і і ровке крестьянского двора,
і і і і которые к XIX веку дают нам этно
і і і і графическую схему различных типов
і і і і крестьянского двора русских.
і і і і Все основные постройки крестьянского
і і і і двора были срубные - избы,клети,
і і і і сенники,мшаники,конюшни,хлевы(хотя
і і і і есть упоминания и о плетневых хлевах).
і і і і Основным и обязательным элементом
і і і і такого двора была изба,отапливаемая
і і і і постройка,утеплённая в пазах
і і і і мхом,где жила семья крестьянина,
і і і і где в зимнее время занимались
і і і і и работали(ткали,пряли,изготовляли
і і і і различную утварь,инструменты),здесь
і і і і же в морозы находил приют и скот.
і і і і Как правило на двор приходилось по
і і і і одной избе,но бывали крестьянские
і і і і дворы с двумяи даже с тремя избами,
і і і і где размещались неразделённые большие
і і і і семьи.По-видимому,уже в XVI веке
і і і і происходит выделение двух основных
і і і і вида крестьянского жилища-в северных
і і і і районах начина-ют господствовать избы
і і і і на подклете,подъизбице,т.е.имеющие
і і і і подъполье.В таких подклетах могли
і і і і держать скот,хранить запасы.
і і і і В центральных и южных районах всё
і і і і ещё продолжают бытовать наземные
і і і і избы,пол которых настилался на
і і і і уровне земли,а,возможно,был и земляным.
і і і і Но традиция не была ещё устоявшейся.
і і і і Наземные избы упоминаются документами
і і і і вплодь до Архангельска,а избы на
і і і і подклете у богатых крестьян
і і і і ставились и в центральных райо-
і і і і нах.Нередко здесь их называли гор
і і і і ницами.По документальным за-
і і і і писям о жилище XVI века мы знаем
і і і і редкие случаи упоминания се-
і і і і ней в составе крестьянских дворов.
і і і і Но как раз в XVI веке сени всё чаще
і і і і начинают упоминаться как элемент
і і і і вначале городского,а затем и крес
і і і і тьянского жилища,причём сени
і і і і определённо служат соединительным
і і і і звеном между двумя п остройками -
і і і і избой и клетью.Но изменение
і і і і внутренней планировки нельзя рассмат
і і і і ривать только формально.Появление се
і і і і ней как защитного тамбура перед
і і і і входом в избу,а также то,что
і і і і теперь топка избы была обращена
і і і і внутрь избы - всё это намного
і і і і улучшило жильё,сделало его более
і і і і тёплым,удобным.Общий подъём куль
і і і і туры отразился и в этом усо-
і і і і вершенствовании жилища,хотя XVI век
і і і і был только началом дальнейших изме
і і і і нений,и появление сеней даже
і і і і в конце XVI века стало типичным для
і і і і крестьянских дворов далеко не всех
і і і і областей России.Как и другие
і і і і элементы жилища,раньше всего они поя
і і і і вились в северных районах.
і і і і Второй обязательной постройкой крес
і і і і тьянского двора была клеть,т.е.
і і і і срубное помещение,служившее для хра
і і і і нения зерна,одежды,другого имущества
і і і і крестьян.Но не все районы знали
і і і і именно клеть как второе хозяйст
і і і і венное помещение.Есть ещё одна
і і і і постройка,которая,видимо,исполняла
і і і і ту же функцию,что и клеть.Это сенник.
і і і і Из других построек крестьянского
і і і і двора нужно назвать прежде всего
і і і і овины,так как зерновое хозяйство в
і і і і относительно сыром климате Централь
і і і і ной России невозможно без подсушки сно-
і і і і пов.Овины чаще упоминаются в докумен
і і і і тах,относящихся к северным областям.
і і і і Очень часто упоминаются погреба,но
і і і і они лучше известны нам по городским
і і і і материалам.Столь же обязательным
і і і і была и "байна",или "мылна",в север
і і і і ных и части центральных районов,но не
і і і і везде.Вряд ли тогдашние бани
і і і і сильно отличались от тех,что и
і і і і сейчас ещё можно встретить в глу
і і і і боких деревнях - маленький сруб,
і і і і иногда без предбанника,в углу -
і і і і печь-каменка,рядом с ней - полки
і і і і или полати,на которых парятся,в углу
і і і і - бочка для воды,которую на
і і і і гревают,бросая туда раскалённые
і і і і камни,и всё это освещается маленьким
і і і і окошечком,свет из которого тонет
і і і і в черноте закопчённых стен и
і і і і потолков.Сверху такое сооружение
і і і і часто имеет почти плоскую односкат
і і і і ную кровлю,крытую берестой и дер-
і і і і ном.Традиция мыться в банях среди
і і і і русских крестьян была не повсеместной.
і і і і В иных местах мылись в печах.
і і і і XVI век - время распространения
і і і і построек для скота.Они ставились
і і і і отдельно,каждая под своей крышей.
і і і і В северных районах уже в это
і і і і время можно заметить тенденцию к
і і і і двухэтажности таких построек ( хлев,
і і і і мшаник,а на них сенник,то есть
і і і і сенной сарай),которая позднее
і і і і привела к образованию громадных
і і і і двухэтажных хозяйственных дворов
і і і і ( внизу - хлевы и загоны для ско-
і і і і та,вверху - повить,сарай,где хранят
і і і і сено,инвентарь,здесь же ставится клеть).
і і і і Феодальная усадьба,по описям и
і і і і археологическим известиям,значительно
і і і і отличалась от крестьянской.Одним из
і і і і главных признаков любого феодального
і і і і довора,в городе или в деревне,были
і і і і специальные сторожевые,оборонительные
і і і і башни-повалуши.Такие оборонительные
і і і і башнии в XVI веке были не только выра
і і і і жением боярской спеси,но и необ
і і і і ходимой постройкой на случай нападения
і і і і соседей-помещиков,неспокойных вольных
і і і і людей.Башни эти были срубные в
і і і і подавляющем большинстве,в несколько
і і і і этажей.
і і і і Жилой постройкой феодального двора
і і і і была горница.Не всегда эти горницы
і і і і имели косящатые окна,да и не все
і і і і они могли быть с белыми печами,но уже
і і і і само название этой постройки говорит о
і і і і том,что она была на подклете-высокой.
і і і і Постройки были срубные,из отборного
і і і і леса,имели хорошие двускатные крыши,
і і і і а на повалушах они были нескольких
і і і і видов-двускатные,четырёхскатные и кры
і і і і тые фигурной кровлей-бочками и т.п.
і і і і Близок по составу и названиям построек
і і і і к боярским дворам и двор состоятельного
і і і і горожанина,да и сами города русские
і і і і в те времена,как это неоднократно
і і і і отмечалось иностранцами,были ещё
і і і і очень похожи скорее на сумму
і і і і сельских усадеб,чем на город в
і і і і современном смысле.
і і і і Мы очень мало знаем о жилище рядовых
і і і і ремесленников по документам-не так
і і і і часто приходилось им описывать своё
і і і і небогатое наследство в юридических
і і і і актах.Нет достаточных сведений о них
і і і і и у археологов.Были целые слободы
і і і і ремесленников.Но многие из жили по
і і і і дворам монастырским,боярским,у богатых
і і і і горожан на подворье.По материалам
і і і і XVI века их трудно выделить в отдельную
і і і і группу.
і і і і Можно думать,что дворы ремесленников
і і і і городских посадов по составу построек
і і і і ближе стояли к крестьянским дворам,хо
і і і і ром богатых у них не было.
і і і і Каменные жилые постройки,известные
і і і і на Руси ещё с XIV века,и в XVI веке
і і і і продолжали оставаться редкостью.
і і і і Дошедшие до нас немногие каменные
і і і і жилые хоромы XVI века порожают массив-
і і і і ностью стен,обязательными сводчатыми
і і і і потолками и центральным столпом,
і і і і поддерживающим свод.
і і і і Исследователи старинной архитектуры
і і і і и фольклора рисуют нам красочную
і і і і картину старины как мир узорчатых,
і і і і резных,изукрашенных изб,теремов,гор
і і і і ниц с крылечками точёнными,с маковкам и
і і і і золочёнными.Однако наши данные не
і і і і позволяют судить о том,насколько
і і і і богато и как украшались крестьянские
і і і і избы и другие постройки.По-видимому,
і і і і крестьянские избы украшались очень
і і і і скромно,но некоторые части изб
і і і і украшались обязательно;коньки
і і і і крыш,двери,ворота,печь.Сравнительные
і і і і материалы этнографии XIX века пока
і і і і зывают,что эти украшения играли
і і і і кроме эстетической роли роль оберегов,
і і і і защищавших "входы" от злых духов,корни се-
і і і і мантики таких украшений восходят ещё
і і і і к языческим представлениям.Но жилище
і і і і богатых горожан и феодалов руками
і і і і и талантом крестьян украшались пышно,
і і і і затейливо,красочно.
і і і і Мало мы знаем и о внутреннем убранстве
і і і і жилищ,хотя вряд ли интерьер крестьянских
і і і і изб и домов ремесленников сильно отли-
і і і і чался от того,что было и в XIX веке
і і і і типично для крестьянства.
і і і і Но как ни фрагментарны наши сведения
і і і і по некоторым элементам жилища XVI века,
і і і і мы всё же можем констатировать значи
і і і і тельный сдвиг и в этой области
і і і і культуры русского народа в XVI ве-
і і і і ке,связанной с общими процессами исто
і і і і рического развития страны.
і і і- одежда і Подлинную картину того,как одевались
і і і і наши предки в XVI веке,мы можем
і і і і восстановить в общих чертах,лишь
і і і і синтезируя сведения различных исто
і і і і чников - письменных,графических,
і і і і археологических,музейных,этнографичес
і і і і ких.Совсем невозможно проследить
і і і і по этим источникам локальные различ
і і і і ия в одежде,а они,несомненно, были.
і і і і Основной одеждой в XVIвеке была рубаха.
і і і і Рубахи шились из шерстяной ткани
і і і і (власяницы) и льняного и конопляного
і і і і полотна. В XVIвеке рубахи носились
і і і і обязательно с определенными ук-
і і і і рашениями,которые у богатых и знатных
і і і і делались из жемчуга,драгоценных камней,
і і і і золотых и серебрянных нитей,а у
і і і і простонародия,вероятно,красными нит
і і і і ками.Главнейший элемент такого набора
і і і і украшений - ожерелье,закрывавшее раз
і і і і рез ворота.Ожерелье могло быть пришито
і і і і к рубахе,могло быть и накладным,но
і і і і ношение его нужно считать обязательным
і і і і вне дома.Украшениями покрывали кон-
і і і і цы рукавов и низ подола рубах.Рубахи
і і і і различались по длине.Следовательно
і і і і короткие рубахи,подол которых доходил
і і і і примерно до колен,носили крестьяне
і і і і и городская беднота.
і і і і Богатые и знатные носили длинные ру
і і і і бахи,сорочки,доходившие до пят.
і і і і Штаны были обязательным элементом
і і і і мужской одежды.Но единого
і і і і термина для обозначения этой одежды
і і і і еще не было.Обувь XVI века
і і і і была весьма разнообразной и по
і і і і материалам,и по покрою.
і і і і Археологические раскопки дают явное
і і і і преобладание кожаной обуви плетеной
і і і і из лыка или бересты.Это значит,
і і і і что лапти не были известны населению
і і і і Руси с древности и были скорей дополни-
і і і і тельной,предназначенной для особых
і і і і случаев обувью.Для XVIвека можно
і і і і наметить определенную социальную
і і і і градацию:сапоги-обувь знатных,богатых;
і і і і калиги,поршни - обувь крестьян и массы
і і і і горожан.Впрочем,эта градация могла
і і і і быть и не четкой,так как мягкие сапоги
і і і і носили и ремесленники,и крестьяне.Но
і і і і феодалы всегда в сапогах.
і і і і Мужские головные уборы были достаточно
і і і і разнообразны,особенно у знати.Наиболее
і і і і распространенной среди населения,
і і і і крестьян и горожан,была войлочная
і і і і шляпа конусообразной формы с округ
і і і і ленной вершиной.Господствующие феодаль
і і і і ные слои населения,больше свя-
і і і і занные с торговлей,стремившиеся
і і і і подчеркнуть свою сословную
і і і і обособленность,многое заимствовали
і і і і из других культур.Широко распрост
і і і і ранился среди бояр и знати обычай
і і і і ношения тафьи,маленькой шапочки.Такую
і і і і шапочку не снимали и дома.А вы-
і і і і ходя из дому, на нее надевали высокую
і і і і "горлатную" меховую шапку - знак боярс
і і і і кой спеси и достоинства.Знать носила
і і і і и другие шапки.Если отличие в основном
і і і і мужском одеянии между сословными
і і і і группами сводились главным образом
і і і і к качеству материалов и украшений,
і і і і то разница в верхней одежде была
і і і і очень резкой,и прежде всего по
і і і і количеству одежд.Чем богаче и знат
і і і і нее человек,тем больше на нем было
і і і і платья.Сами названия этих одежд
і і і і не всегда понятны нам, так как
і і і і отражают часто такие их признаки,
і і і і как материал,способ застегивания,
і і і і что совпадает и с номенклатурой
і і і і позднейшей крестьянской одежды,так
і і і і же весьма неопределенной по функцио
і і і і нальному признаку.С господствующими
і і і і слоями одинаковы по названию были у
і і і і простонародья только шубы,однорядки
і і і і и кафтаны.Но по материалу и
і і і і украшениям не могло быть никакого срав-
і і і і нения.Среди мужской одежды упомянуты
і і і і и сарафаны,покрой которых точно трудно
і і і і себе представить,но это бы ло простор
і і і і ное длинное платье,так же украшенное
і і і і вышивкой,обнизями.Конечно так раскош-
і і і і но одевались лишь во время парадных
і і і і выходов,приемов и в других торжественных
і і і і случаях.Как в мужском костюме,
і і і і рубаха была основной,а часто единствен
і і і і ной одеждой женщин в XVI веке.
і і і і Но сами рубахи были длинные, до пят
і і і і покрой женской рубахи нам не из-
і і і і вестен.Материал из которого шились
і і і і женские рубахи, - полотно.
і і і і Но могли быть и шерстяные рубахи.
і і і і Женские рубахи обязательно украшались.
і і і і Конечно у крестьянок дорогих
і і і і ожерелий не было,но их могли
і і і і заменять вышитые,украшенные простыми
і і і і бусами,мелким жемчугом,латунными
і і і і нашивками.Крестьянки и рядовые
і і і і горожанки,наверное,носили поневы,
і і і і плахты или подобную одежду под
і і і і другими
і і і і названиями.Но кроме поясной одежды,
і і і і а так же рубахи,уже с
і і і і XVIвека выдавали какие-то горничные
і і і і одежды.Ничего мы не знаем об обуви
і і і і простых женщин,но,вероятней
і і і і всего,она была идентична мужской.
і і і і Весьма общие у нас представления о
і і і і женских головных уборах XVIвека.
і і і і На миниатюрах головы женщин
і і і і покрыты платами(убрусами)-кусками
і і і і белой ткани,закрывающими голову и спа
і і і і дающими на плечи поверх одежды.Одежда
і і і і знатных женщин сильно отличалась от
і і і і одежды простонародья прежде всего
і і і і обилием платья и его богатством.
і і і і Что касается сарафанов, то они ещё
і і і і в XVII веке оставались по преимуществу
і і і і мужской одеждой,а не женской.
і і і і Рассказывая об одежде мы вынуж
і і і і дены отмечать и украшения.Часть
і і і і украшений стала элементом тех или
і і і і иных одежд.Одним из обязательных
і і і і элементов одежды и одновременно укра
і і і і шением служили пояса.Выйти на улицу
і і і і без пояса было нельзя.XV-XVIвв.и позд
і і і і нейшее время можно считать периодом,
і і і і когда роль металлических наборов
і і і і украшений постепенно сходит на нет,
і і і і хотя и не во всех видах.Если
і і і і археологические данные дают нам
і і і і десятки разных типов шейных,височных,
і і і і налобных,ручьных украшений,то к XVI
і і і і веку их остается сравнительно немного:
і і і і перстни,браслеты(запястье),серьги,бусы.
і і і і Но это не значит,что прежние украшения
і і і і исчезли бесследно.Они продолжали
і і і і бытовать в сильно измененной
і і і і форме.Эти украшения становятся час
і і і і тью одежды.
і і і- пища і Основной пищей в XVI веке оставался
і і і і хлеб.Хлебопечение и приготовление
і і і і других изделий из зерна и зернопродук
і і і і тов в городах XVI века было заня
і і і і тием больших групп ремесленников,специа-
і і і і лизировавшихся на производстве этих
і і і і продуктов питания для продажи.
і і і і Хлеб пекли из мешанной ржаной и
і і і і овсяной муки,а также,должно быть,
і і і і и только из овсяной.Из пшеничной
і і і і муки выпекали хлеба,калачи,просфиры.
і і і і Из муки изготовляли лапшу,пекли оладьи и
і і і і "перепечю"-ржаные жаренные лепёшки
і і і і из кислого теста.Из ржаной муки
і і і і пекли блины,приготовляли сухари.
і і і і Очень разнообразен ассортимент из
і і і і сдобного теста-пироги с маком,мёдом,
і і і і кашей,репой,капустой,грибами,мясом и т.п.
і і і і Перечисленные изделия далеко не
і і і і исчерпывают разнообразия хлебных про
і і і і дуктов,употреблявшихся на Руси
і і і і в XVI веке.
і і і і Очень распространенным видом хлебной
і і і і пищи были каши(овсяные,гречневые,
і і і і ячменные,пшенные),и кисели-гороховый
і і і і и овсяный.Зерно служило и сырьём
і і і і для приготовления напитков:кваса,пива,
і і і і водки.
і і і і Разнообразие огородных и садовых
і і і і культур,возделываемых в XVI веке ,
і і і і обусловливало разнообразие овощей и
і і і і фруктов,употреблявшихся в пищу.Капуста,
і і і і огурцы,лук,чеснок,свекла,морковь,ре-
і і і і па,редька,хрен,мак,стручковый зелёный
і і і і горох,дыни,различные травы для солений
і і і і (чеьра,мята,тмин),яблоки,вишни,сливы.
і і і і Значительную роль в питании играли
і і і і грибы-вареные,сушеные,печеные.
і і і і Одним из основных видов питания,
і і і і следующим по значению,за
і і і і хлебной и растительной пищей и продук
і і і і тами животноводства в XVI веке рыбная
і і і і пища. Для XVI века известны
і і і і разные способы обработки рыбы:
і і і і соление,сушение,вяление.Очень вырази
і і і і тельными источниками,рисующими разнооб
і і і і разие пищи на Руси в XVI веке явля-
і і і і ютсястоловые обиходники монастырей.
і і і і Ещё большее разнообразие блюд представ
і і і і лено в Домострое,где имеется специаль
і і і і ный раздел "Книги во весь год
і і і і что в столы еству подают..."
і і і і Таким образом,в XVI веке ассортимент
і і і і хлебных изделий отличался уже очень
і і і і большим разнообразием.Успехи в развитиизем-
і і і і леделия,в частности огородничества и
і і і і садоводства,привели к значительному
і і і і обогащению и расширению ассортимента
і і і і растительной пищи вообще.Наряду с мяс
і і і і ной и молочной пищей очень важную
і і і і роль продолжала играть пища рыбная.
і і і і
і IV.Есте- і 1.Матема- і а)изобре-і Если бы требовалось указать эмблему
і ственно- і тические і тение і главного, что дал XVIв. для отечествен-
і научные і знания і счетногоі ной математики, то таким знаком может быть
і знания і і прибора і схематическое изображение русских счетов
і і і і (конторских или торговых), так как это
і і і і
і і і і столетие венчается изобретением счетного
і і і і прибора. Первоначальные счеты выглядели
і і і і довольно сложным инструментом: с двумя
і і і і створками, подвижно соединенными вместе
і і і і так, что обе части прибора складывались
і і і і наподобие шахматной доски.
і і і і
і і і б)созда- і Развитие математики в XVIв. шло по
і і і кален і линии накопления практических знаний
і і і дарей, і и теоретических изысканий. Рассмотрение
і і і изучение і теоретических вопросов связывалось с по-
і і і свойств і пыткой вникнуть в строение вселенной,
і і і различныхі составлением календарей, с абстрагиро-
і і і фигур... і ванием геометрических форм и свойств раз-
і і і і личных фигур и тел "Метафизика", "Космог-
і і і і рафия" и "Шестокрыл" дошли до нас в спи-
і і і і сках XVIв.
і і і і
і і і в)разви- і В XVIв. завершилось развитие русской
і і і тие циф- і цифровой системы, построенной на визан-
і і і ровой і тийской основе. Цифровая система стала
і і і системы і полностью буквенной, все ее знаки оказа-
і і і і лись эквивалентны буквам кириллицы.
і і і і
і і і і Источником перехода в России от сред-
і і і і невековой математики к математическому
і і і і просвещению современного типа является
і і і і текст, помещенный в Псалтыри XVIв.
і і і і
і і і г)введе- і Во второй половине XVIв. в ходе пе-
і і і ние еди-і реписи земель в центральных районах Рус-
і і і ной по- і ского государства вводилась единая ок-
і і і земель- і ладная поземельная единица-большая со-
і і і ной еди-і ха.
і і і ницы і
і і і і В русской математике XVIв., сохраняв-
і і і і шей в целом средневековой облик, однов-
і і і і ременно происходил процесс переосмысле-
і і і і ния прежних представлений, накопления
і і і і сведений о средствах развития математи-
і і і і ческого просвещения на основе использо-
і і і і вания индоарабской нумерации.
і і і і
і і 2.Астро- і а)Появле-і Объединение русских земель, составле-
і і логичес- і ние сбр. і ние карт Руси, развитие дипломатических
і і кие зна- і астроло- і и торговых связей с другими странами
і і ния і гическогоі требовало расширения знаний в области
і і і содержа- і географии и астрономии. В основном пре-
і і і ния. і дставлений в области астрономии XVIв.
і і і і легли знания предыдущих столетий, наблю-
і і і і
і і і і дение и фиксация солнечных затмений, ме-
і і і і теоритов, движения светил. Без опреде-
і і і і ленных знаний в области астрономии были
і і і і бы не возможны и пасхальные таблицы ар-
і і і і хиепископа Геннадия, и "Круг миротвор-
і і і і ный" священника Агафона, и "Зрячая пас-
і і і і халия" Ермолая-Еразма. На Руси появляют-
і і і і ся "Космографии" Ортелиуса и Меркатора,
і і і і "Шестокрыл", "Астрология"6 "Остронумея",
і і і і "Звездочетье", "Планидник", "Грошник".
і і і і
і і і б)борьба і Параллельно со все возраставшим в XVIв.
і і і церкви с і притоком астрономической и астрологи-
і і і знаниями і ческой литературы на Руси обостряется
і і і і борьба церкви с еретическими писаниями.
і і і і С середины XVIв. резко усилился консер-
і і і і ватизм церкви против тяги к знаниям.
і і і і В известной степени это объясняется
і і і і борьбой церкви против латинства. Все
і і і і переводные тексты "латинян" сразу же
і і і і вносились в списки запретной литера-
і і і і туры. Все действия, направленные на
і і і і предотвращение широкого распростра-
і і і і нения среди населения астрономических
і і і і знаний и астрологии, могли лишь затор-
і і і і мозить, но не предотвратить этот про-
і і і і цесс. А переводная литература XVIв.
і і і і астрономической тематики нашла отра-
і і і і жение в многочисленных рукописных сбо-
і і і і рниках столетия.
і і і і
і і 3.Физичес-і а)статьи і В списках "Шестодневов" встречаются
і і кие зна- і о "громе і разделы, свидетельствующие о существо-
і і ния і и молнии"і вании в XVIв. определенных знаний в
і і і і области физики. Наиболее часто встре-
і і і і чаются статьи о "громе", о "громе и
і і і і молнии". В сборнике Чудова монастыря
і і і і есть специальный раздел "о знамениях
і і і і небесных". Почти во всех статьях раз-
і і і і дела происхождение грома объяснялось
і і і і столкновением между собой облаков.
і і і і
і і і б)описа- і Наибольший интерес представляет
і і і ние се- і описание северных сияний, данное в
і і і верных і разделе того же Сборника. Автор объя-
і і і сияний і сняетявление весьма прозаично:"стол-
і і і і пы" происходят от того, что лучи
і і і і солнца находящегося в данный момент
і і і і под землей, проникают далеко на север.
і і і і Колебания моря и воздуха создают "дви-
і і і і жение блистания".
і і і і
і і і в)объяс- і В "Матице Златой" перспектива, т.е.
і і і нение і уменьшение предмета по мере удаления,
і і і перспек- і объясняется тем, что "скончавается
і і і тив і зрак наш воздоухоу".
і і і і
і і і г)объяс- і Несколько отрывков в различных сбор-
і і і нения і никах посвящены образованию дождя и
і і і образова-і параллельно рассматривается вопрос о
і і і ния дож- і способности нагретой воды испаряться.
і і і дя і
і і і і
і і і д)радуга і И еще одно явление из области физи-
і і і і ки занимало в это время умы исследо-
і і і і вателей-радуга. По "Луцидариусу" ра-
і і і і дуга, это облако, которое "применяет-
і і і і ся" по 4 составом: зеленый вид от
і і і і воды, синий от воздуха, червленой от
і і і і огня, бледны от земли.
і і і і
і і 3.Хими- і а)выплав-і Изучение памятников материальной
і і ческие знаі ка и об- і культуры позволяет говорить о несом-
і і ния і работка і ненном наличии в Древней Руси обшир-
і і і железа і ного комплекса химико-технологических
і і і (Fе) і знаний и прокатных навыков. В первую
і і і і очередь это относится к выплавке о об-
і і і і работке железа.
і і і і
і і і б)знание і Важное значение для ремесла имело
і і і техноло- і знание технологии производства массы
і і і гии про- і разнообразных красителей. Изготовля-
і і і изводст- і ли минеральные краски, киноварь.
і і і ва краси-і Технику крашения хорошо знали стекло-
і і і телей і делы. Особенно широко применялись
і і і і краски и дубильные вещества в коже-
і і і і венном деле.
і і і і
і і і в)вопро- і Весьма основательно вопросы химии
і і і сы химии і затронуты в лечебниках. В них дается
і і і в лечеб- і много химических рецептов, рассматри-
і і і никах і ваются органические и неорганические
і і і і вещества, перечисляются составы ле-
і і і і карств и питья, настоек и мазей.
і і і і
і і 4.Геоло- і а)предс- і Сведения о геологических познаниях
і і гические і тавления і XVIв. касаются в основном представле-
і і знания і о земле- і ний о землетрясениях. В сборнике Чу-
і і і трясенияхі дова монастыря сообщается, что внутри
і і і і земли имеются пустоты и землетрясения
і і і і происходит от того, что ветер попа-
і і і і дает в эти пустоты.
і і і і
і і і б)сведе- і Сведения о строении недр земли, как
і і і ния о ст-і вместилище полезных ископаемых, накап-
і і і роении і ливались с развитием промысловой добы-
і і і Земли і чи соли, железных и медных руд, строи-
і і і і тельные камни, глины, слюды. По опре-
і і і і деленным признакам умельцы определяли
і і і і о скоплении железных и серебряных руд.
і і і і
і і 5.Биоло- і а)работы і На Русь постепенно проникают сведе-
і і гические і о соста- і ния об эмбриологии, анатомии и психо-
і і знания і ве чело- і логии. В вопросе о происхождении чело-
і і і веческо- і века отправным пунктом оставалось
і і і го тела і представление о сотворении его богом
і і і і по своему подобию. Вопросу о составе
і і і і человеческого тела были посвящены бо-
і і і і лее ранние работы, распрстраненные в
і і і і XVIв. В "Вопросах и ответах Афанасия
і і і і князю Антиоху" указывалось, что чело-
і і і і век "составлен от четырех стихий".
і і і і Более подобные сведения читатель
і і і і мог найти в "Творениях" Дамаскина,
і і і і рассмотревшего вопрос о пяти чувст-
і і і і вах человека.
і і і і
і V.Уст- і 1.Обряды і а)скомо- і Фольклор XVIв., как и все искусст-
і ное на- і і рохи і во этого времени, жил традиционными
і родное і і і формами и использовал выработанные
і творчест-і і і ранее художетсвенные средства. Па-
і во і і і мятки письменности, дошедшие до нас
і і і і от XVIв., свидетельствуют, что обря-
і і і і ды, в которых сохранилось немало
і і і і следов язычества, повсеместно быто-
і і і і вали на Руси, что былины, сказки,
і і і і пословицы, песни были основными фор-
і і і і мами словесного искусства.
і і і і Памятники письменности XVIв. упо-
і і і і минают скоморохов как людей, забав-
і і і і ляющих народ, потешников. Они при-
і і і і нимали участие в свадьбах, выполня-
і і і і ли роль дружек, участновали в похо-
і і і і ронах, особенно в заключительных
і і і і весельях, рассказывали сказки и пе-
і і і і ли песни, давали шуточные представ-
і і і і ления.
і і і і
і і 2.Сказки і а)волшеб-і В XVIв. были популярны сказки. От
і і і ные і XVIв. сохранилось мало материалов,
і і і і которые бы позволяли узнать сказоч-
і і і і ный репертуар того времени. Можно
і і і і лишь сказать, что он включал в себя
і і і і волшебные сказки.
і і і і Немец Эрих Ляссота, будучи в Кие-
і і і і ве в 1594г., записал сказку о чудес-
і і і і ном зеркале. В ней рассказывается о
і і і і том, что в одну из плит Софийского
і і і і собора было вделано зеркало, в ко-
і і і і тором можно было видеть то, что
і і і і происходит далеко от этого места.
і і і б)о жи- і Существовали сказки о животных и
і і і вотных и і бытовые. Жанры традиционного фольк-
і і і бытовые і лора в это время широко бытовали.
і і і і XVIв.-время больших исторических
і і і і событий, которое наложило свой от-
і і і і печаток на народное творчество.
і і і і Стала обновляться тематика произве-
і і і і дений фольклора, в качестве героев
і і і і в них вошли в них вошли новые соци-
і і і і альные типы и исторические лица.
і і і і
і і і в)о Ива- і Вошел в сказки и образ Ивана Гро-
і і і не Гроз- і зного. В одной сказке Грозный обри-
і і і ном і сован как проницательный правитель,
і і і і близкий к народу, но суровый по от-
і і і і ношению к боярам. За подаренные ему
і і і і репу и лапти царь хорошо заплатил
і і і і крестьянину, но когда дворянин царю
і і і і хорошего коня, царь разгадал злой
і і і і умысел и отдарил его не большим по-
і і і і местьем, а репой, которую получил
і і і і от крестьянина.
і і і і
і і 3.Посло- і а)ирония і Другим жанром, широко бытовавшем в
і і вицы і против і устной и письменной речи в XVIв.,
і і і бояр і была пословица. Она была жанром, на-
і і і і иболее живо откликавшимся на истори-
і і і і ческие события и социальные процессы.
і і і і Время Ивана Грозного и его борьба
і і і і с боярством получили в последствии
і і і і часто сатирическое отражение, ирония
і і і і их была направлена против бояр:"Вре-
і і і і мена шатки-береги шапки", "Царские
і і і і милости в боярское решето сеются",
і і і і "Царь гладит, а бояре скребут".
і і і і
і і і б)о быто-і Дают пословицы оценку и бытовым
і і і вых явле-і явлениям, в частности положению жен-
і і і ниях і щины в семье, власти родителей над
і і і і детьми. Многие из такого рода посло-
і і і і виц создавались в среде отсталых и
і і і і темных людей и на них сказалось вли-
і і і і яние морали церковников. "Баба да
і і і і бес - один у них вес". Но создава-
і і і і лись и пословицы, в которых вопло-
і і і і щается народный жизненный опыт:
і і і і "На жене дом держится".
і і і і
і і 4.Поверья і а)вера в і В фольклоре XVIв. широко бытовали
і і і леших, і многие жанры, в том числе и такие,
і і і водяных і которые возникли в глубокой древ-
і і і і ности и содержат в себе следы древ-
і і і і них представлений, как вера в силу
і і і б)в силу і слова и действия в заговорах, вера
і і і заговора і в существование в леших, водяных,
і і і і домовых, колдунов, в поверьях, ле-
і і і і гендах, представляющих собой рас-
і і і і сказы о чудесах, о встрече с не-
і і і і чистой силой, о найденных кладах,
і і і і обманутых чертях. Для этих жанров
і і і і в XVIв. свойственна уже значитель-
і і і в)вера в і ная христианизация. Вера в силу
і і і святых, і слова и действия теперь подтверж-
і і і бога и і дается просьбой о помощи к богу,
і і і богома- і Иисусу Христу, богоматери и свя-
і і і терь і тым. Смла христианских религиоз-
і і і і ных представлений была велика,
і і і і они стали господствовать над язы-
і і і і ческими. Персонажами легенд кроме
і і і і лешего, русалок и черта также свя-
і і і і тые (Никола, Илья).
і і і і
і і 5.Былины і а)осовер-і Важные изменения произошли и в
і і і шенованиеі былинах. Прошлое-предмет изобра-
і і і былин і жения былин-получает в них новое
і і і і освещение. Так, в период борьбы
і і і і с Казанским и Астраханским царст-
і і і і вами былины о битвах с татарами
і і і і получает новое звучание в связи
і і і і с подъемом патриотических наст-
і і і і роений. Иногда былины осовреме-
і і і і нивались. Калин-царь заменяется
і і і і Мамаем, а вместо князя Владими-
і і і і ра появляется Иван Грозный. Бо-
і і і і рьба с татарами живила былинный
і і і і эпос. Он впитывает в себя новые
і і і і исторические события, включает
і і і і новых героев.
і і і б)возник-і Кроме такого рода изменений
і і і новение і исследователи эпоса к этому вре-
і і і новых бы-і мени относят и возникновение но-
і і і лин і вых былин. В этом столетии были
і і і і сложены былины о Дюке и Сухмане,
і і і і о наезде литовцев, о Вавиле и
і і і і скоморохах. Отличие всех этих
і і і і былин-широкое развитие социаль-
і і і - о Дюке і ной темы и антибоярской сатиры.
і і і и Сухма- і Дюк представлен в былине трус-
і і і не і ливым "молодым боярином", кото-
і і і і рый не решается сразиться со
і і і і змеем, боится Ильи Муромца, но
і і і і поражает всех своим богатством.
і і і і Дюк-образ сатирический. Былина
і і і і о нем - сатира на московское
і і і і боярство.
і і і і Былина о Сухмане, старая по
і і і і происхождению, характерна усиле-
і і і і нием в ней отрицательной трактов-
і і і і ки образов бояр, князей и Влади-
і і і і мира, который вступает в конфликт
і і і і с богатырем, не примиряющимся с
і і і і князем.
і і і -о наездеі Былина о наезде литовцев содер-
і і і литовцев і жит в себе яркие следы времени.
і і і і Двое братьев Ливиков из земли Ли-
і і і і товской замышляют набег на Москву.
і і і і В былине две сюжетные линии: по-
і і і і хищения князя Романа и борьба его
і і і і против литовцев.
і і і -о Вавилеі Былина о Вавиле и скоморохах и
і і і и скомо-і их борьбе с царем Собакой, царст-
і і і рохах і во которого они разоряют и сжига-
і і і і ют, произведение особого рода.
і і і і Оно иносказательно и утопично,
і і і і так как выражает вековую мечту
і і і і народных масс о "справедливом ца-
і і і і рстве". Былина отличается сатирой
і і і і и веселой шуткой, которые вошли в
і і і і нее вместе с образами скоморохов.
і і і і
і і 6.Преданияі а)об і Новые особенности приобретают в
і і і Иване і XVIв. и предания-устные прозаичес-
і і і Грозном і кие рассказы о значительных собы -
і і і і тиях и исторических лицах прошлого.
і і і і Из преданий XVIв. выделяются прежде
і і і і всего 2 группы преданий об Иване
і і і і Грозном и о Ермаке.
і і і і 1) Они полны большого обществен-
і і і і ного звучания, включают в себя рас-
і і і і сказы, связанные с походом на Ка-
і і і і зань, с подчинением Новгорода: они
і і і і носят патриотический характер, вос-
і і і і хваляют Грозного, но отличабтся яв-
і і і і но демократическим характером.
і і і і 2) Сложена новгородцами и содержит
і і і і в себе осуждение Грозного за жестоко-
і і і і сть. Приписывается ему и борьба с Ма-
і і і і рфой Посадницей, которую он якобы,
і і і і сослал или убил.
і і і і С именем Ивана Грозного связано не-
і і і і мало преданий о местностях, в которых
і і і і он бывал, или о церквях, которые он
і і і і строил, Новгородские предания изобра-
і і і і жают казни горожан, что однако, осуж-
і і і і дается не только народом, но и святы-
і і і і ми. В одном из приданий святой, взяв
і і і і в руки отрубленную голову казненного,
і і і і преследует царя и тот в страхе убега-
і і і і ет.
і і і б) об і Предание о Ермаке носят местный ха-
і і і Ермаке і рактер: есть о нем предания донские,
і і і і уральские, сибирские. Каждое из них
і і і і дает его образу свою особую трактовку.
і і і і
і і і -донские і 1) В донских преданиях Ермак изо-
і і і предания і бражается как основатель казацкого
і і і і войска, защищающий казаков: он освобо-
і і і і дил Дон от иноземцев: сам он яввился
і і і і на Дон, бежав после убийства боярина.
і і і і Так в донских преданиях Ермак, часто
і і і і часто в расхождение с историей, пред-
і і і і ставляется казацким вождем.
і і і -сибирс- і Богата группа преданий, в которых
і і і кие і Ермак выступает как покоритель Сиби-
і і і і ри. Его поход в Сибирь мотивируется
і і і і различно: то он послан туда царем, то
і і і і сам направился в Сибирь, чтобы заслу-
і і і і жить прощение царя за совершенные им
і і і і преступления. Гибель его тоже описы-
і і і і вается по разному: на его войско на-
і і і і пали татары и погубили спящих; Ермак
і і і і утонул в Иртыше в тяжелом панцире;
і і і і его предал есаул Кольцо.
і і 7.Песни і а)разбой-і Волнение посадских людей в Москве
і і і ничьи илиі (1547), стремление казаков к самоуп-
і і і удалые і равлению, царские указа о временном
і і і і запрете перехода крестьян от одного
і і і і помещика к другому (1581г.), о каба-
і і і і льных холопах (1597г.)- все это
і і і і способствовало росту недовольства на-
і і і і родных масс, одной из форм протеста
і і і і которых стало разбойничество. Оно
і і і і нашло отражение в фольклоре-в так на-
і і і і зываемых разбойничьих или удалых пес-
і і і і нях.
і і і і Крестьяне бежали не только из поме-
і і і і щичьих усадьб, но и из царских войск.
і і і і Жизнь на "воле" послужила условием,
і і і і способствовавшим более яркому выраже-
і і і і нию вековых мечтаний народных масс о
і і і і социальном освобождении. Художествен-
і і і і ной формой, в какой эти мечтания наш-
і і і і ли поэтическое воплощение, и были раз-
і і і і бойничьи песни. Они еще только возни-
і і і і кали в конце XVIв. Герой этих песен-
і і і і смелый, удалой добрый молодец, поэтому
і і і і и сами песни получили в народе назва-
і і і і ние "удалых песен". Они отличаются ос-
і і і і трым драматизмом, воспеванием "воли" и
і і і і образа разбойника, который вешает бояр
і і і і и воевод. Классическим примером служит
і і і і песня "Не муми, ты мати, зеленая дуб-
і і і і равушка". Ее герой отвергает требова-
і і і і ние царских слуг выдать товарищей, по-
і і і і чему царь "жалует" его
і і і і Среди поля хоромами высокими
і і і і Что двумя ли столбами с перекладиной.
і і і і
і і і б) балла-і В XVIв. формируется и жанр баллад-
і і і дные пес-і ных песен-малая этическая сюжетная сти-
і і і ни і хотворная форма. Этот тип произведений,
і і і і к которому применяется западно-европей-
і і і і ский термин "баллада", весьма своеоб-
і і і і разен. Он отличается тонкой характери-
і і і і стикой личных, семейных отношений людей.
і і і і Но в него нередко входят и исторические
і і і і мотивы и герои, однако они не трактуют-
і і і і ся в историческом плане. Баллады имеют
і і і і явно антифеодальную направленность
і і і і (например, осуждение самоуправства
і і і і князя, боярина в балладе "Дмитрий и
і і і і Домна", где князь жестоко расправляется
і і і і с девушкой, отвергнувшей его руку), в
і і і і них нередко разрабатывается суровая ро-
і і і і дительская власть, семейный деспотизм.
і і і і Хотя преступник в балладах обычно не
і і і і наказывается, но моральная победа всег-
і і і і да на стороне простых людей.
і і і і Герои баллад нередко короли и короле-
і і і і вы, князья и княгини, их судьба связана
і і і і с судьбой простых людей-крестьян, слуг,
і і і і образы которых трактуются как положите-
і і і і льные. Характерная черта баллад-их анти-
і і і і клерикальная направленность (например,
і і і і "Чурилья-игуменья", "Князь и старицы",
і і і і в которых представители духовенства иг-
і і і і рают отрицательную роль).
і і і і К числу баллад, возникших в XVIв.,от-
і і і і носят баллады "Дмитрий и Домна", "Князь
і і і і Михайло", "Князь Роман жену терял". В
і і і і первой девушка, протестуя против насиль-
і і і і ственного брака, лишает себя жизни. В
і і і і других вариантах жених-князь Дмитрий за-
і і і і бивает ее до смерти. В балладе "Князь
і і і і Михайло" свекровь губит невестку. Глубо-
і і і і ко драматична баллада о князе Романе и
і і і і его жене. Погубив ее, он скрывает это от
і і і і дочери. Произведения жанра баллады эмо-
і і і і ционально напряжены, а сюжеты носят тра-
і і і і гический характер: положительный герой
і і і і гибнет, зло в отличие от былины и сказки
і і і і обычно не наказывается. Идейно-моральное
і і і і содержание в них раскрывается через по-
і і і і ложительного героя, который хотя и гиб-
і і і і нет, но одерживает моральную победу.
і і і і
і і і в) исто- і Несмотря на популярность в XVIв. бы-
і і і рические і лин, сказок, пословиц, баллад, наиболее
і і і і характерным для фольклора этого времени
і і і і были исторические песни. Зародившись ра-
і і і і нее, они стали в это столетие важнейшим
і і і і жанром, так как их сюжеты отражали собы-
і і і і тия времени, привлекавшие общее внимание,
і і і і да и расцвет этого жанра в XVIв. был обу-
і і і і словлен рядом факторов: подъемом нацио-
і і і і нального создания народных масс и углуб-
і і і і лением их исторического мышления; завер-
і і і і шением объединения русских земель;
і і і і обострением социальных конфликтов крес-
і і і і тьянства с поместным дворянством в резу-
і і і і льтате прикрепления первого к земле.
і і і і Исторические песни делятся на 2 осно-
і і і і вных цикла, связанных с именами Ивана
і і і і Грозного и Ермака.
і і і і Песни об Иване Грозном включают сюже-
і і і і ты о взятии Казани, борьбе с крымскими
і і і і татарами, обороне Пскова, о личной жиз-
і і і і ни царя: гневе Грозного на сына, смерти
і і і і самого царя
і і і і Песни о Ермаке-сюжеты о Ермаке и ка-
і і і і заках, походе голытьбы под Казань, раз-
і і і і бойном походе на Волгу и убийстве каза-
і і і і ками царского посла, взятии Ермаком Ка-
і і і і зани, встречах с Грозным и пребывание в
і і і і турецком плену.
і і і і В песнях нашли также отклик и набеги
і і і і крамского хана Давлет-Гирея на Москву
і і і і в 1571-72гг. и оборона Пскова от войск
і і і і Батория в 1581-82гг. песня "Набег та-
і і і і тар" и песня "Осада Пскова".
і і і і Большие исторические события и важ-
і і і і ные социальные процессы XVIв. опреде-
і і і і ляли глубокую связь песен с живой
і і і і действительностью, уменьшили элементы
і і і і условности в повествовании и способст-
і і і і вовали широкому отражению характерных
і і і і для времени явлений и бытовых деталей.
і і і і
і VI. Гра- і 1. Источ- і а)жития і Житие Варлаама Хутынского-новгород-
і мотность і ники рус- і і ского житие, сохранилось более чем в
і и письмені ского про-і і десяти редакциях. Наибольший литера-
і ность і свещения і і турный интерес представляют редакции
і і і і 16 века. Редакции произведения содер-
і і і і жат материал о внетренней жизни Нов-
і і і і города и о его политических отноше-
і і і і ниях с Москвой.
і і і і Житие Сергия Радонежского.
і і і і В 16 веке текст включается в летописи,
і і і і состав Великих Миней Четиих митрополита
і і і і Макария.
і і і і
і і і б) Сто- і Есть изложенный в Стоглаве проект
і і і глав і создания новых школ. Имеется возможно-
і і і і сть судить в общих чертах о схеме
і і і і учебного процесса в начальных школах
і і і в)Степен-і (Послание Геннадия архиепископа Новго-
і і і ная книгаі родского) и составить представление о
і і і і педагогических принципах и идеях рус-
і і і і ских учителей XVIв. (Степенная книга)
і і і г) "Домо-і и домашнего образования и воспитания
і і і строй" і ("Домострой"). Весьма важным источни-
і і і і ком русского просвещения XVIв. служат
і і і д) учеб- і учебники, дошедшие до нас в значите-
і і і ники і льном количестве.
і і і і
і і 2.Уровень і а)среди і Интересную попытку установления
і і грамот- і придвор- і уровня грамотности в России в XVIв.
і і ности і ных і предложил А.И.Соболевский в 1894г. Им
і і і і были изучены подписи представителей
і і і і различных слоев населения на группе
і і і і документов. В резельтате оказалось,
і і і і что среди придворных феодалов-78%
і і і і грамотных.
і і і б) земле-і - Северные землевладельцы - 80%.
і і і владель- і
і і і цев і
і і і в)помещи-і - Новгородские помещики - 35%.
і і і ков і
і і і г)посадс-і - Грамотность резко снижается в
і і і кая средаі посадской среде, достигая 20%.
і і і д)крестьяі
і і і не і - Среди крестьян, она приближает-
і і і і ся к 15%.
і і і е)духовені - Наивысший уровень грамотности
і і і ство і Соболевский отмечает среди белого
і і і і духовенства. Оно по его мнению, бы-
і і і і ло почти поголовно грамотно, так
і і і і как священики неизменно расписыва-
і і і і лись за своих неграмотных "духов-
і і і і ных детей".
і і і ж)монахи і Более низкий уровень грамотности
і і і і наблюдается среди монахов. В 1582-
і і і і 1583гг. в Кирилло-Белозерском мо-
і і і і настыре могло расписываться только
і і і і 70% монахов. Поэтому можно сказать,
і і і і что грамотность не была редким яв-
і і і і лением в России XVIв. Об этом сви-
і і і і детельствует такой памятник, как
і і і і "Домострой", излагающий рекоменда-
і і і і ции, как строить семейную жизнь,
і і і і воспитывать детей, вести домашнее
і і і і хозяйство в зажиточном доме.
і і і і
і і 3.Книги і а)рукописі Рукописных книг в XVIв. стало
і і і ные і значительно больше, хотя "книжное
і і і "Шесто- і списание" оставалось нелегким тру-
і і і дневы" і дом. Книги переписывали не только
і і і і духовные, но и светские лица. Кни-
і і і і га была большой ценностью, она не-
і і і і редко являлась вкладом в монастырь
і і і і "по душе", а то и военным трофеем.
і і і і В XVIв. путем распространились из
і і і і Литвы пользовавшиеся большой по-
і і і і пулярностью сборники различных
і і і і сведений о природе-"Шестодневы",
і і і і которые собирались во время воен-
і і і і ных действий русскими войсками.
і і і і В 1600г. одна небольшая книга,
і і і і написанная на 135 листах, была
і і і і выменена, как об этом сообщает
і і і і надпись в книге, "на самопал, да
і і і і на саблю, да на сукно черное, да
і і і і на завесу простую". Обычно в кон-
і і і і це книг писались заклинания, пре-
і і і і достерегавшие от кражи или подме-
і і і і ны.
і і і і
і і і б)"Бук- і В 1574г. во Львове Иваном Федо-
і і і варь" і ровым был написан и напечатан
і і і і "Букварь". Он совмещает в себе
і і і і учебники для двух видов школ:
і і і і азбука, тексты для чтения и сведе-
і і і і ния по грамматике образцы склоне-
і і і і ний и спряжений.
і і і і Ивану Федорову помимо львовского
і і і і "Букваря", принадлежит и издание,
і і і і известное под названием "Начало
і і і і учения детемь, хотящим разумети пи-
і і і і сание". Неутомимый в своей просве-
і і і і тительской деятельности Иван Федо-
і і і і ров около 1580-81г. повторил в ос-
і і і і троге издание "Букваря", внеся в
і і і і него ряд поправок и уточнений,
і і і і усовершенствовав его полиграфичес-
і і і і кое исполнение. Ко второму изданию
і і і і "Букваря" было добавлено и "Сказа-
і і і і ние..." болгарского автора Х в.
і і і і Черноризца Храбра.
і і і і
і і і в)учебникі В погибшей в 1812г. библиотеке
і і і арифмети-і профессора Баузе хранился и полный
і і і ки і учбник арифметики XVIв. под назва-
і і і і нием "Цифирная счетная мудрость".
і і і г)книги і Иначе обстоит дело с обучением
і і і по исто- і истории в это время. Есть данные,
і і і рии і что она преподавалась в некоторых
і і і і школах, но не ясно в каком объеме
і і і і и каким пособиям. Предполагают,
і і і і что по русским летописям и хроног-
і і і і рафам. А во второй половине XVIв.
і і і і важным пособием для изучения исто-
і і і і рии могла служить степень книги.
і і і і
і і 4.Измене- і а)появле-і Широкое распространение письмен-
і і ние тех- і ние бума-і ности привело к вытеснению в XVIв.
і і ники пись-і ги і пергамента, хотя он употребляется
і і менности і і еще в некоторых случаях (например,
і і і і для написания церковных грамот).
і і і і Теперь основным материалом для пи-
і і і і сьма стала бумага, которую привози-
і і і і ли из Италии, Франции, германских
і і і і государств, Польши. Каждый сорт бу-
і і і і маги имел специфические водяные
і і і і знаки (например, изображение пер-
і і і і чатки, ножниц-на итальянской бума-
і і і і ге; розеток, гербов, имен владель-
і і і і цев бумажных фабрик-на французской
і і і і бумаге; вепрей, быков, орлов-на не-
і і і і мецкой). Эти знаки помогают ученым
і і і і определить время возникновения того
і і і і или иного памятника письменности.
і і і і Была попытка завести бумажное дело
і і і і и в России, но бумажная мельница,
і і і і построенная на реке Уче под Моск-
і і і і вой, просуществовала недолго.
і і і і
і і і б)измене-і В графике письма происходили в
і і і ние в граі XVIв. изменения наметившиеся уже
і і і фике пи- і в предшествующий период. Теперь
і і і сьма і окончательно стала господствовать
і і і і скоропись, вытесняя полуустав не
і і і і только в канцелярских документах,
і і і і но и при переписке литературных и
і і і і богослужебных произведений. Инте-
і і і і ресно распространение тайнописи,
і і і і которая применялась для шифровки
і і і і дипломатической переписки, а также
і і і і для записей еретических мыслей.
і і і і Иногда в качестве тайнописи употре-
і і і і блялась малоизвестная глаголическая
і і і і азбука,составленная в XVв.
і і і і
і і і в)появле-і В 30-40гг. XVIв. отличается появ-
і і і ние новогі ление нового стиля украшений в руко-
і і і стиля в і писях, который в последствии, с появ-
і і і украше- і лением печатных книг, получает назва-
і і і ниях і ние "старопечатного" орнамента. Эле-
і і і і менты этого стиля в виде клейм (узо-
і і і і ных рамок) имеются уже внутри заста-
і і і і вок геометрического типа. Одной из
і і і і особенностей этого стиля было приме-
і і і і нение штриховки.
і і і і
іVII.Книго-і 1. Возник-і а) книго-і Одним из самых значительных собы-
і печатаниеі новение і печатаниеі тий не только в истории культуры, но
і і книгопе- і узловой і и всей жизни России XVIв. было появ-
і і чатания і вопрос і ление русского книгопечатания. Оно
і і і исследо- і было в значительной мере итогом пред-
і і і вателей і шествующего развития культуры XVIв.,
і і і і привлекшим к себе внимание исследова-
і і і і телей В.Н.Татищева, В.С.Сопикова и др.
і і і і Ими выявлены и тщательно изучены как
і і і і сами памятники первопечатания, так и
і і і і исторические источники этой поры,раз-
і і і і работан вопрос об условиях и предпо-
і і і і сылках возникновения печатных книг на
і і і і Руси, изучены связи русского книгопе-
і і і і чатания с иноземным. И все же многое
і і і і до сих пор остается в области предпо-
і і і і ложений, так как причиной является
і і і і полное отсутствие документов о зарож-
і і і і дении книгопечатания.
і і і і
і і і б)причиныі Особое значение имеет послесловие
і і і появленияі к первопечатному Апостолу 1564г. В
і і і книгопе- і нем Иван Федоров говорит о причинах
і і і чатания і появления книгопечатания в России,
і і і і называя две:
і і і і 1) строительство многих новых хра-
і і і і мов, нуждающихся в большом числе книг;
і і і і 2) ошибки и разноречия, неизбежные в
і і і і рукописных книгах.
і і і і Несколько позже, в сочинении "Сказа-
і і і і ние известно о воображении книг печат-
і і і і ного дела", созданном между 1619 и
і і і і 1633гг. по поводу возобновления книго-
і і і і печатания патриархом Филаретом, начало
і і і і книгопечатания было объяснено желани-
і і і і ем царя и митрополита укрепить всемир-
і і і і ное православие, на роль центра кото-
і і і і рого претендовала Россия.
і і і і В краткой редакции Сказания, носив-
і і і і шей название "Сказание известно и на-
і і і і писание вкратце", введение книгопеча-
і і і і тания объясняется его дешевизной по
і і і і сравнения с рукописным производством
і і і і книг.
і і і і
і і і в) Значе-і Покорение Казанского ханства в
і і і ние книг і 1552г. и освоение новых земель неиз-
і і і і бежно сопровождалось энергичной хрис-
і і і і тианизацией народов Поволжья, строи-
і і і і тельством здесь множества новых церк-
і і і і вей. Для них срочно и в большом коли-
і і і і честве необходимы были богослужебные
і і і і книги. Рукописным способом сделать
і і і і это было невозможно. В Свияжске и
і і і і под Казанью оказались первые печатные
і і і і московские книги - Евангелие и Псал-
і і і і тырь (как об этом свидетельствуют
і і і і писцовые книги 1565-1567гг.).
і і і і Помимо увеличения спроса на книгу в
і і і і чисто количественном отношении возник-
і і і і ла самая острая необходимость упоря-
і і і і дочения текста и контроля за его пра-
і і і і вильностью. Еретические движения конца
і і і і XVв.- середины XVIв. (дело Матвея Бо-
і і і і ликина), споры нестяжателей и иосифлян,
і і і і касавшиеся вопросов "истинности" тех
і і і і или иных "писаний", настоятельно тре-
і і і і бовали такого контроля.
і і 2.Виды і а)рели- і Разнобой в книгах был вызван также
і і литерату- і гиозная і происхождением их из разных земель,
і і ры і і влившихся теперь в состав единого
і і і і Русского государства.
і і і і Меры обобщающего порядка в масштабе
і і і і всей русской культуры вообще характерны
і і і і для средины XVIв. Провелась серия обще-
і і і і русских канонизаций некогда местных
і і і і святых в 1547 и 1549 гг.; создание
і і і і под руководством митрополита Макария
і і і і грандиозного корпуса Великих Четий-
і і і і Миней; Стоглавый собор с выработанными
і і і і им общерусскими церковными правилами,
і і і і столь непосредственно касавшимися и
і і і і культурной жизни страны; "Домострой",
і і і і определивший нормы быта и домашнего вос-
і і і і питания. Проведение в жизнь всех этих,
і і і і по словам академика А.С.Орлова, "книж-
і і і і ных предприятий обобщающего характера"
і і і і в свою очередь не могло не вызвать ши-
і і і і рокого и пристального интереса к книж-
і і і і ному делу и поставить вопрос как о спо-
і і і і собе изготовления книг, так и об исп-
і і і і равности и согласованности ее текста.
і і і б)учебнаяі Нельзя забывать и потребности в
і і і і книге в учебнике для создаваемой в
і і і і это время системы школ. Учебник для
і і і і начальной ступени-это азбука,
і і і і и непременно Часослов, Псалтырь,
і і і і имевшие как богослужебное, так и учеб-
і і і і ное значение. Важно было не только
і і і і увеличить количество подобных книг, но
і і і і и добиться исправности и унифициро-
і і і і ванности их текста и ликвидировать
і і і і диалектные особенности, неизбежные
і і і і в рукописях.
і і і і
і і і в)церков-і В книгопечатании были заинтересо-
і і і ная і ваны и церковь, и правительство, и
і і і і самые широкие круги русского общест-
і і і і ва. К середине XVIв. в России были
і і і і уже хорошо знакомы с произведениями
і і і і полиграфического искусства.
і і і і
і і і г)иност- і В Москве популярностью пользовались
і і і ранная і издания 80-х годов XVв. немецкого гра-
і і і і вера И.Михенева.
і і і і
і і 3.Масте- і а)Ш.Феол і Православные богослужебные книги
і і ра печат- і і (Часослов, Триодь Постная и Цветная),
і і ного дела і і напечатанные Ш.Феолен в 1491г. в Кра-
і і і і кове, также были известны в России.
і і і б)Ф.Ско- і Хорошо были известны в России и все
і і і рино і печатные книги Ф.Скорины как парижс-
і і і і кие 1517-1519гг. (Библейские книги),
і і і і так и виленские 1525г. (Малая подорож-
і і і і ная книжица). Об этом говорят записи
і і і і на них и широкое распространение в
і і і і русской письменной традиции предисло-
і і і і вий Скорины.
і і і і
і і і в)Б.Готані Особенно привлекала к себе внимание
і і і і фигура любекского типографа Бартоло-
і і і і мея Готмана, выпустившего из своей
і і і і типографии с 1484 по 1492 гг. 66 наи-
і і і і менований книг.
і і і і
і і і г)Г.Шлит-і Вторая попытка прибегнуть к содейс-
і і і те і твию немецких мастеров печатного дела
і і і і относится к 1548г. Саксонец Ганс Шлит-
і і і і те собрал в России 123 человека ремес-
і і і і ленников и мастеров. Среди них были
і і і і печатник, переплетчик, гравер, бумаж-
і і і і ный мастер, т.Е. все те, кто необхо-
і і і і дим был для открытия типографии.
і і і і
і і і д)Г.Бог- і В исторической литературе неоднок-
і і і бинтер і ратно фигурировало имя датского ремес-
і і і і ленника Ганса Богбинтера.
і і і і
і і і е)М.Нефе-і Но в 50-х годах XVIв. в России уже
і і і дьев і были свои мастера печатного дела. Об
і і і і одном из них, Маруше Нефедьеве, гово-
і і і і рится в царской грамоте от 9 февраля
і і і і 1556г.
і і і і
і і 4.Первые і а)начало і 1553г. как дата начала книгопечата-
і і печатные і книгопе- і ния в Москве подтверждается тотемским
і і произведе-і чатания і летописцем. В его списке под 1553г.
і і ния в Рос-і і значится: "Начатся печатание книг в
і і сии і і Москве, при митрополите московском Ма-
і і і і карии".
і і і і
і і і б)историоі В настоящее время не располагают дос-
і і і графия і таточными данными, чтобы выделить сре-
і і і і ди безвыходных московских изданий пер-
і і і і венца русского книгопечатания и опре-
і і і і делить последовательность их появления.
і і і і В этом отношении мнения ученых расхо-
і і і і дятся. Т.Н.Протасьева и М.Н.Тихомиров
і і і і опираясь в основном на филиграни бума-
і і і і ги и записи (самая ранняя из них,
і і і і впрочем, относится к 1559г.), придер-
і і і і живаются схемы: Триодь Постная, узкош-
і і і і рифтное, среднешрифтное и широкошрифт-
і і і і ое Евангелие, Псалтыри (без уточнения
і і і і последовательности вариантов). А.С.Зер-
і і і і нова видит первое издание в среднешриф-
і і і і тном Евангелии, а Е.Л.Немировский усма-
і і і і тривает следующую последовательность:
і і і і узкошрифтное Евангелие, Триодь Постная,
і і і і Триодь Цветная, среднешрифтное Еванге-
і і і і лие, среднешрифтный Псалтырь, Широко-
і і і і шрифтное Евангелие, широкошрифтный Пса-
і і і і лтырь.
і і і і
і і і в)Апос- і Труд московских книгопечатников был
і і і тол і увенчан выходом в свет подлинного шедев-
і і і і ра полиграфического искусства-Апостола
і і і і 1564г. Апостол был начат печатью 19 ап-
і і і і реля 1563г. и завершен 1 марта 1564г.
і і і і Художественное оформление Апостола со-
і і і і ответствует традициям русской иконопис-
і і і і ной книги.
і і і і
і і і г)Часов- і Иван Федоров и его помощник Петр
і і і ник і Мстиславец после выхода Апостола продол-
і і і і жали работу. И выпустили двумя издания-
і і і і ми Часовник (первое издание с 7 августа-
і і і і 29 сентября), а второе-(2 сентября-
і і і і 29 октября).
і і і і
і і і д)Псал- і В 1577г. была издана Псалтырь в ином
і і і тырь і варианте. Была она напечатана Андрон-
і і і і ником Тимофеевым Невежой.
і і і і Русское печатное дело выходило на
і і і і новые рубежи XVIIв. Русские мастера
і і і і печатного дела, сохраняя преемствен-
і і і і ность, были заняты поиском нового.
і і і і
іVIII.Лите-і 1.Виды ли-і а)рели- і Основное место в книжной продукции
і ратура і тературы і гиозная і XVIв. занимают произведения религиоз-
і і і і ной и церковной литературы. Она про-
і і і і никнута характерной для XVIв. публи-
і і і і цистичностью. В этой литературе, не
і і і і ставившей перед собой художественных
і і і і задач, нашли отражение как острые
і і і і социальные противоречия, так и фило-
і і і і софия-этические искания, сатиричес-
і і і і кое обличение нравов. Широкий мир
і і і і европейской культуры раскрывая перед
і і і і читателями в религиозной оболочке
і і і і "слов" Максима Грека.
і і і і
і і і -сбр... і Открывают церковную публицистику
і і і "Просве- і XVI столетия полемические сочинения
і і і титель" і Иосифа Волоцкого (Санина). Наиболее
і і і Иосифа і важное произведение Иосифа Волоцкого
і і і Волоцко- і - сбр... "Просветитель", состоящий
і і і го і из 16-и "слов", в которых автор обли-
і і і і чает новгородскую ересь.
і і і -произ- і Талантливым наблюдателем, обличите-
і і і ведения і лем нравов и пороков монахов и мирян
і і і митропо- і представляет митрополит Даниил ("Ря-
і і і лита Да- і занец"). Обычный предмет даниловых
і і і ниила і обличений-роскошь, гордыня, хвастов-
і і і і ство. Наряду с канонической церков-
і і і і ной литературой он широко применяет
і і і і для подкрепления своего мнения апок-
і і і і рифы, также он не брезговал личными
і і і і выпадами, инсинуацией и даже клеве-
і і і і той.
і і і -Нил і Нил Сорский (в миру Николай Федо-
і і і Срский і рович Майков) и его последователь
і і і і Вассиан Патрикеев, или Косой, яви-
і і і і лись основателями и вождями оппози-
і і і і ции среди черного духовенства XVIв.
і і і і столетия. В главном своем сочинении-
і і і і -"Предание ученикам о скитской жизни"
і і і і - многолюдной монастырской жизни, где
і і і і легко находят почву всевозможные по-
і і і і роки, Нил противопоставляет в качес-
і і і і тве идеала жизнь в скиту (маленькой
і і і і монашеской общине, состоящей из нес-
і і і і кольких человек).
і і і -Вассиан і Произведения Вассиана Патрикеева,
і і і Патрике-і прозванного Косым, отмечены силой
і і і ев і убеждения, железной логикой и сор -
і і і і казмом. Его публицистика разнообраз-
і і і і на по жанрам и приемам, часто исполь-
і і і і зует он диалогическую форму.
і і і -Максим і Заметное место в истории русской
і і і Грек і литературы занимает деятельность
і і і і Максима Грека (в миру Михаил Триво-
і і і і лис). Он был типичным представителем
і і і і средневековья, убежденным христиани-
і і і і ном и, приехав в Россию для исправ-
і і і і ления богослужебных книг, принимал
і і і і активное участие в борьбе с еретичес-
і і і і кими учениями.
і і і і Непосредственной целью своей пое-
і і і і здки в Россию Максим Грек считал пе-
і і і і реводом Толковой псалтыри. Составлен-
і і і і ные им пояснения к Толковой псалтыри
і і і і свидельствуют о его огромной эруди-
і і і і ции. Центральное произведение Максима
і і і і Грека-"Слово пространное, излагающее
і і і і с жалостью нестроения и бесчиния".
і і і і В "Слове пространном" Максим дает
і і і і советы царям по управлению государст-
і і і і вом. Править необходимо благочестиво
і і і і и разуно, соблюдая справедливость.
і і і і Он первый на Руси обратился и к
і і і і вопросам фолологической теории. Сох -
і і і і ранились его сочинения "О грамматике"
і і і і и "О пользе грамматики".
і і і б)исто- і В XVIв. создаются историко-аллего-
і і і рико-ал- і рические повести о Вавилонском цар-
і і і легори- і стве, о Белом клобуке, сказание о
і і і ческая і князьях владимирских. Наиболее ярко
і і і і этот жанр проявляется в творчестве
і і і і Ивана Пересветова-автора "Сказание"
і і і -Иван і о царе Константине и Магмет-солтане.
і і і Перес- і От религиозно-символического толко-
і і і ветов і вания истории русской писатели при-
і і і і шли к ее социально-аллегорической
і і і і интерпретации. А на ряду с аллегори-
і і і і ческой системой образов получает бо-
і і і і льшое развитие система натуралисти-
і і і і чески точно передающих внешний мир
і і і і образов. Именно таковы произведения
і і і і Ивана Пересветова.
і і і і Произведения Ивана Пересветова от-
і і і і носятся к жанру стилизованного пос-
і і і і лания, т.е. послания условного, рас-
і і і і читанного не на конкретного адреса-
і і і і та, а на широкое распространение в
і і і і читательской среде.
і і і -А.Курб- і Талантливыми публицистами XVIв.
і і і ский і были Андрей Михайлович Курбский и
і і і і царь Иван IV Грозный. Тематика из-
і і і і вестной переписки между ними очень
і і і і важна для понимания самых важных
і і і і вопросов, волновавших обществен-
і і і і ность XVIв. Курбский создал такие
і і і і произведения, как "Три послания
і і і і Ивана Грозного" и "Историю о вели-
і і і і ком князе Московском".
і і і -Иван і Ивану Грозному принадлежит неско-
і і і Грозный і лько характерных и ярких произведе-
і і і і ний, являющимся деловыми документа-
і і і і ми. Отдельно выделяется его сатири-
і і і і ческое послание в Кирилло-Белозерс-
і і і і кий монастырь. Оно написано в 1573г.
і і і і и адресовано игумену монастыря "Ко-
і і і і зьме с братией".
і і і і Послание, адресованное А.М.Курбс-
і і і і кому (1564,1577), - также известное.
і і і і В этих посланиях царь обосновывает
і і і і абсолютистский характер своей влас-
і і і і ти ее Божественностью и высокородны-
і і і і ми предками.
і і і і Ивану Грозному принадлежит также
і і і і гимнографические произведения (канон
і і і і Ангелу Грозному воеводе Парфения
і і і і Уродливого), Духовная.
і і і і Летописи сохранили его речи, посо-
і і і і льские дела-диспут с протестантским
і і і і пастором Яном Рокитой.
і і і і Состав литературного творчества ца-
і і і і ря установлен неточно: по весьма спо-
і і і і рной гипотезе американского ученого
і і і і Э.Кинана, переписка с А.М.Курбским
і і і і является литературной мистификацией
і і і і С.И.Шаховского (17 век). Наоборот,
і і і і его авторству приписывают другие
і і і і послания.
і і і і Иван Грозный активно вмешивался в
і і і і составление и редактирование летопи-
і і і і сания (Лицевой летописный свод).
і і і і
і і і в)цер- і В работе по объединению церковной и
і і і ковная і историко-политической литературы бо-
і і і и исто- і льшая роль принадлежит митрополиту Ма-
і і і рико і карию, выходцу из Новгорода. Он объе-
і і і -поли- і динил вокруг себя большой кружок кни-
і і і тичес- і жников и писцов (сам он был малоталан-
і і і кая і тливым писателем). Главные труды этого
і і і -митро- і кружка-создание Великих Четий-Миней и
і і і полит і Никоновского лицевого летописного свода.
і і і Макарий і Великие Четьи-Миней-огромное собрание
і і і і амографической патриотической литерату-
і і і і ры, имеющей отношение к церковной служ-
і і і і бе и заключенной в 12 книгах на 27 тяся-
і і і і чах страницах. Работа над этим сводом
і і і і была закончена в 1552г.
і і і і Никоновский свод не сохранился в пол-
і і і і ном виде. Но до нас дошли 10 томов,
і і і і которые содержат 20 тысяч страниц и 16
і і і і тясяч рисунков. Оформление книги отли-
і і і і чается великолепием. Лицевой свод явля-
і і і і ется выдающимся памятником изобразите-
і і і і льного искусства, создавшегося в 70-е
і і і і годы XVIв.
і і і і
і і 2.Книги і а)"Рус- і Составленный в 1512г. "Русский хроно-
і і созданные і ский хро-і граф" дает новую редакцию "Повести о
і і в XVIв. і нограф і взятии Царьграда". В этой редакции про-
і і і і изведение Нестора Искандера приобрело
і і і і форму торжественного литературного пла-
і і і і ча, построенного на противопоставлении
і і і і гибнущей Византии могучему и расцветаю-
і і і і щему Московскому царству.
і і і і В 1533г. создается вторая редакция
і і і і "Хронометра", включившая традиционный
і і і і текст повести Нестора Искандера.
і і і і
і і і б)"Лето- і Деятельности Ивана IV, его внешней
і і і писец на-і и внутренней политике посвящены "Лето-
і і і чала і писец начала царства" и "Царственная
і і і царства" і книга".
і і і і "Летописец начала царства", написан-
і і і і ный между 1553г. и 1555г., имел опре-
і і і і деленную целевую установку-прославле-
і і і і ние победы над Казанским ханством.
і і і і Известно 2 редакции этого памятника-
і і і і краткая и пространная.
і і і і
і і і в)лето- і Создаются в XVIв. и построенные по
і і і писи Ни- і традиционной конве крупные летописи-
і і і колевс- і Воскресенская и Николаевская. Идея
і і і кая и і московского главенства во всей Рус-
і і і Воскре- і ской земле проходит через оба этих
і і і сенская і свода. Стиль летописей двойствен:
і і і і сжатые традиционно-летописные "пове-
і і і і сти" и сухие исторические известия
і і і і перемежаются с обширными панегири-
і і і і ческими статьями.
і і і і
і і і і
і і і г)Сте - і Инициатором написания Степенной
і і і пенная і книги законченной в 1563г., был Ма-
і і і книга і карий. Это своеобразное историческое
і і і і произведение. Описание исторических
і і і і событий группируется в этом памятни-
і і і і ке вокруг 17 "степеней"-17 колен
і і і і московских государей. Эти "степени"-
і і і і - ступени "ззлатой лестницы", ведущей
і і і і на небо, где теперь пребывают благо-
і і і і верные предки царя Ивана IV. Степен-
і і і і ная книга- яркий образец перенесения
і і і і материала из одного жанра в другой.
і і і і
і і і д)Домо- і Большое значение в истории литера-
і і і строй і туры XVIв. имела писательская деяте-
і і і і льность священика Сильвестра. Он при-
і і і і нимал участие в редактировании Стогла-
і і і і ва и в редактировании (возможно, и
і і і і составлении) памятника под названием
і і і і "Домострой". Домострой-это небольшая
і і і і по объему книга, своеобразная краткая
і і і і энциклопедия по домоводству в широком
і і і і смысле слова. "Домострой" не просто
і і і і сборник полезных советов, это произве-
і і і і дение, относящееся к довольно распро-
і і і і страненному в Древней Руси жанру "по-
і і і і учение".
і і і і
і і і е)исто- і Традиции повествовательной литерату-
і і і рические і ры XVIв. не прерывались. Для повество-
і і і повести і вательной литературы этого периода ти-
і і і і пичен фольклоризм. Это своеобразные
і і і і переработки былин или вариации на сю-
і і і і жеты былинного эпоса. Были написаны
і і і і такие исторические повести, как
і і і і 1)"Казанский летописец",
і і і і 2)"Повесть о пришествии Стефона Ба-
і і і і тория под град Псков" в 1581г.
і і і і Вторая половина XVIв. была временем
і і і і спада активности литературы в России.
і і і і Причинами тому были как тяжелые условия
і і і і экономической и культурной жизни стра-
і і і і ны, обусловленные Ливонская войной и
і і і і опричниной. Разгром свободомыслия и по-
і і і і давлений еретических выступлений сыгра-
і і і і ла отрицательную роль в судьбах рус-
і і і і ской культуры второй половины XVIв.
і і і і
і IX .Архи-і 1.Восста- і а)Москов-і В начале XVI столетия в развитии рус-
і тектура і новление і ский і ского зодчества появляются признаки
і і русского і Кремель і нового подъема. Прежде всего они ска-
і і зодчества і і зались в увеличении самого размаха
і і і і строительства и в восстановлении мно-
і і і і гих пришедших к тому времени в ветхое
і і і і состояние ранних построек.
і і і і Со всех сторон Кремль был окружен
і і і і водной преградой: с южной строны
і і і і Москвой-рекой, с северо-западной-
і і і і рекой Неглинной и с восточной-глу-
і і і і боким рвом.
і і і і Ров, обнесенный каменными зубчатыми
і і і і стенами, был вырыт у стен Кремля в
і і і і 1508-1516гг. Он шел от Угловой Арсе-
і і і і нальной башни, через всю Красную пло-
і і і і щадь, до Беклемишевской башни, соеди-
і і і і няя реку Неглинную с Москвой-рекой.
і і і і Таким образом, Кремль представлял
і і і і собой островную крепость. Для запол-
і і і і нения рва водой были устроены специа-
і і і і льные запруды на реке Неглинной около
і і і і Троицкого моста и Боровицких ворот.
і і і і
і і і б)собор і Обновлялись храмы древнего Владимира.
і і і в Юрьеве і В 1471г. начали реставрировать собор
і і і -Польс- і в Юрьеве-Польском, построенный еще в
і і і ком і первой половине XIIIв.
і і і і Подъем строительной деятельности вы-
і і і і разился не только в довольно значите-
і і і і льных реставрационных работах, но и в
і і і і сооружении новых каменных зданий.
і і і і
і і 2.Шатроваяі і Одним из самых интересных явлений в
і і архитекту-і і истории древнерусского зодчества ста-
і і ра і і ла шатровая архитектура 16 века.
і і і і Каменные храмы, завершаемые шатром,
і і і і издавна известны в русской деревянной
і і і і архитектуре. Конструкция шатрового
і і і і верха так и называлась "на деревянное
і і і і дело". Построение внутреннего прост-
і і і і ранства не играло ведущей роли в рус-
і і і і ской архитектуре. Особое внимание
і і і і зодчих сосредоточивалось на внешней
і і і і форме, ее художественно-декоративной
і і і і впечатляемости. Именно этими особен-
і і і і ностями русская архитектура этого пе-
і і і і риода отличается от архитектуры со-
і і і і седних с Русью стран. Однако обраще-
і і і і ние к шатру как определенной архи-
і і і і тектурной форме остается загадочным,
і і і і если не считать, что известным про-
і і і і тотипом ему могла служить крепост-
і і і і ная башня, крытая шатром, как символ
і і і і горделивой силы государства.
і і і і
і і 3.Соору- і а)цер- і Церковь Вознесения в селе Коломенс-
і і жение но- і ковь Воз-і ком (1530-1532) - была построена Ва-
і і вых зда- і несения і силием III в честь рождения сына. бу-
і і ний і і дущего царя Ивана Грозного. Она пред-
і і і і ставляет собой один сплошной верти-
і і і і кальный объем высотой в 60 метров:
і і і і Краснокирпичного цвета башня с бело-
і і і і каменной, как жемчужной "обнизью" по
і і і і поверхности 28 метрового шатра. В
і і і і действительности вся эта вертикаль
і і і і состоит из нескольких объемов. Неско-
і і і і лько позже были пристроены на уровне
і і і і подклета галлереи-гульбища и лестнич-
і і і і ные всходы.
і і і і Это хронологически первый и самый
і і і і выдающийся памятник каменно-шатровой
і і і і архитектуры. Все элементы наружной
і і і і обработки здания подчеркивают его вер-
і і і і тикальную устремленность. В деталях
і і і і здания широко использованы мотивы ре-
і і і і нессанской архитектуры.
і і і і
і і і б)Успен- і Митрополит Филипп не пожалел средств
і і і ский со- і для строительства нового Успенского
і і і бор і собора. Весной 1472г. его начали стро-
і і і і ить отец и сын Ховрины. Но в 1474г.
і і і і недостроенное здание неожиданно разва-
і і і і лилось. И в марте 1476г. в Москву при-
і і і і ехал знаменитый болонский инженер и
і і і і архитектор Аристотель Фиораванти, ко-
і і і і торому было поручено его строительство.
і і і і В 1514-1515гг. собор был расписан фре-
і і і і сками и приобрел нарядный вид. Успен-
і і і і ский собор стал главным сооружением
і і і і великокняжеской Москвы и классичкским
і і і і образом церковного зодчества XVIв.
і і і і
і і і в)Арха- і В 1505-1508гг. Алевиз Новый построил
і і і нгельс- і усыпальницу великих князей -Арханге-
і і і кий со- і льский собор. Замыкает ансамбль кре-
і і і бор і млевских сооружений на Боровицком хол-
і і і і ме. Северный и западный фасады его
і і і і обращены на Соборную площадь, южный-
і і і і на Москву - реку. Постройка началась
і і і і при Иване III была закончена приего
і і і і сыне, великом князе Василии Ивановиче.
і і і і После Успенского собора это был вто-
і і і і рой по величине храм в Московском
і і і і Кремле. Венчают собор пять куполов.
і і і і Центральный купол был позолочен, а
і і і і боковые покрыты белым железом.
і і і і
і і і г)собор і В самом начале XVIв. был воздвигнут
і і і Чудова і еще один собор в Кремле-собор Чудова
і і і монасты- і монастыря, в котором ярко проявились
і і і ря і особенности новой московской архитек-
і і і і туры.
і і і і
і і і д)пост- і Город быстро рос, и на протяжении
і і і ройка і XVIв. пришлось строить еще три коль-
і і і городс- і ца укреплений-сначала в 30-х годах
і і і ких ук- і каменная стена Китай-города, в 80-х
і і і репле- і годах знаменитый градостроитель Фе-
і і і ний і дор Конь построил стену Белого горо-
і і і і да, а в 1591-92гг. была возведена де-
і і і і ревянная стена-Скородом.
і і і і
і і і е)кре- і Четким квадратом поднялись в
і і і постное і 1492г. стены Иван-города. В 1508-
і і і строи- і 1511гг. был построен каменный кремль
і і і тельствоі Нижнего Новгорода. Затем в 1514-1521гг.
і і і і построили кремль в Туле, а в 1525-
і і і і 1531гг. - в Коломне, в 1531г. - в За-
і і і і ройске, в 1556г. - в Серпухове. Одним
і і і і из памятников крепостного строитель-
і і і і ства XVIв. является сохранившаяся в
і і і і Москве башня "Дуло" Симонова монасты-
і і і і ря. Она была выстроена в 80-90гг. XVIв.
і і і і
і і і з)храм і Выдающимся произведением новой шат-
і і і Бориса иі ровой архитектуры был храм Бориса и
і і і Глеба і Глеба, построенный по желанию Бориса
і і і і Ггодунова в 1603г. в Берисовском го-
і і і і родке под Можайском.
і і і і
і і і і Московская архитектура рубежа 15-16
і і і і веков стала общерусским явлением.
і і і і
і і і и)соборы і Собор Симонова монастыря в Москве
і і і і (1549).
і і і і Собор Покровского монастыря в Суз-
і і і і дале (1510-1518).
і і і і При их строительстве использовался
і і і і традиционный московский тип церкви на
і і і і подклете, с барабаном, приподнятым на
і і і і ступенчато-повышенных арках.
і і і собор і Собор Покрова на Рву (иначе храм
і і і Покрова і Василия Блаженного) в Москве на Крас-
і і і і ной площади (1555-1560). Построен в
і і і і честь взятия Казани. Его авторы-рус-
і і і і ские зотчие Барма и Посник. Памятник
і і і і имеет праздничный, ликующий облик.
і і і і Смелый по композиции и декоративный,
і і і і он воплотил всю мощь русского архи-
і і і і тектурного гения.
і і і і Храм был построен в честь взятия
і і і і Казани, а его приделы посвящены свя-
і і і і тым, на дни праздников которых прихо-
і і і і дились победы русских войск накануне
і і і і знаменательного штурма. Храм состоял
і і і і из 9 отдельных храмов, поставленных
і і і і на высокий аркадный подклет.
і і і і Несмотря на тяжелые условия, соз-
і і і і данные господством консервативных
і і і і взглядов, русская архитектура сдела-
і і і і
і і і і ла в XVIв. громадный шаг в своем раз-
і і і і витии. Сложилась общерусская архитек-
і і і і турная школа, а условия русского зод-
і і і і чества середины XVIв. подготовили ус-
і і і і ловия для возобновления егоподъема в
і і і і конце столетия.
і і і і
і VIII.Жи- і 1.Школа і а)фрески і Одним из крупных московских монас-
і вопись і Дионисия і і тырей мастеров начала XVIв. был Дио-
і і і і нисий (30-40 годы XV века - между
і і і і 1503-1508). Он был мирянином знатного
і і і і происхождения. Возглавлял большую
і і і і артель, выполнял княжеские, монастырс-
і і і і кие, митрополичьи заказы вместе с сы-
і і і і новьями. Самым замечательным памятни-
і і і і ком Дионисия является цикл росписей
і і і і Рождественского собора Ферапонтова
і і і і монастыря, работа над которым была
і і і і исполнена Дионисием вместе с сыновья-
і і і і ми летом 1502 года. Роспись посвяще-
і і і і на теме Богородицы (около 25 компо-
і і і і зиций). Тема росписи-хвалебное пес-
і і і і нопение (акафист). Здесь ни разу не
і і і і встречается сцена смерти, Успение
і і і і Богородицы.
і і і і
і і і б)иконы і Мастерская Дионисия изготовляла и
і і і і житийные иконы, содержавшие в боко-
і і і і вых "клемах" изображения различных
і і і і эпизодов из "житий святых". Диони-
і і і і сий написал икону "Митрополит Алек-
і і і і сий", в ряде клейм которой нашли от-
і і і і ражение реальные черты жизни этого
і і і і церковного деятеля.
і і і і До нас дошли две иконы-"Спас в си-
і і і і лах" и "Распятие" (1500 год). С
і і і і именем Дионисия связывают также
і і і і житийные иконы-митрополитов Петра
і і і і и Алексея (обе из Успенского собора
і і і і Московского Кремля).
і і і і Вместе с учениками и помощниками
і і і і Дионисий создаль также иконостас Рож-
і і і і дественского собора, из которого са-
і і і і мому Дионисию принадлежит икона
і і і і "Богоматерь одигитрия".
і і і і Влияние искусства Дионисия сказа-
і і і і лось на всем 16 века. Оно затронуло
і і і і не только монументальную и станковую
і і і і живопись, но и миниатюру, прикладное
і і і і искусство.
і і і і
і і 2.Измене- і і Потребность в усилении религиозной
і і ние тра- і і и государственной пропаганды вынуди-
і і диционной і і ла в XVIв. изменить традиционный по-
і і росписи і і рядок росписи различных частей собо-
і і і і ров. Ярким воплощением официальных
і і і і религиозных идей была большая икона
і і і і "Церковь воинствующая" создается в
і і і і середине XVIв. в Москве.
і і і і В живописи 16 века уживаются жан-
і і і і ровые, бытовые моменты с тяготением
і і і і к сложным богословским сюжетам, к от-
і і і і влеченному толкованию церковных дог-
і і і і матов. Любовь к назиданию приводит
і і і і к притче. Три иконы "Притча о слепце
і і і і и хромце", видение Иоанна Лествични-
і і і і ка", "ВидениеЕвлогия"-пример таких
і і і і произведений.
і і і і От иконописцев и зодчих требова-
і і і і лось прославление Ивана Грозного и
і і і і его деяний. Прекрасная иллюстрация
і і і і к этому-знаменитая икона "Церковь
і і і і воинствующая".
і і і і В 16 веке изменяется и внешний
і і і і облик икон, обязательна обложенных
і і і і серебрянным басменным или чеканным
і і і і окладом.
і і і і
і і 3.Строга- і і В условиях подчинения живописного
і і новская і і искусства требованиям офоициальной
і і икона і і религиозной идеологии к концу XVIв.
і і і і выработалось своеобразное художест-
і і і і венное направление. Оно получило на-
і і і і именование "строгановской иконы".
і і і і Известны имена крупных мастеров
і і і і этой иконы - Прокопия Чирина, Ники-
і і і і фора, Истомы, Назария и Федора Са-
і і і і виных.
і і і і
і X.Музы- і 1.Музыка- і а)духов-і Имеется немного сведений о разви-
і ка и те- і льные ин- і ные і тии театрального искусства и музыки
і атр і струменты і і в XVIв. Наиболее распространенными
і і і і музыкальными инструментами были ду-
і і і і ховные деревянные инструменты-во-
і і і і лынки, сопели, рожки, дудки.
і і і б)струн-і Струнные-гудок, гусли, домра, ба-
і і і ные і лалайка.
і і і і
і і і в)удар- і Были и ударные-бубны и бряцала.
і і і ные і
і і і і
і і і г)запад-і В России в начале XVIв. стали про-
і і і ноевро- і никать и западноевропейские музыка-
і і і пейские і льные инструменты-органы, клавесины,
і і і инстру- і клавикорды.
і і і менты і
і і і і
і і 2.Театр і а)зна- і Именно в XVIв. стали складываться
і і і менное і мелодичные лирические песни. Народ-
і і і пение і ная музыкальная культура оказывала
і і і і определенное влияние и на церковную
і і і і музыку.
і і і і В XVIв. получило большое развитие
і і і і "знаменное" пение-одноголосное хо-
і і і і ровое пение. Среди певцов XVIв. по-
і і і і лучили широкую славу братья Роговы;
і і і і стал распространяется колокольный
і і і і звон.
і і і і
і і і б)медве-і Дальнейшее распространение полу-
і і і жий циркі чил в XVIв. народный театр. Группы
і і і і скоморохов насчитывали до ста чело-
і і і і век. Среди них были актеры, фокусни-
і і і в)куко- і ки, акробаты, певцы. Без них не
і і і льный і обходилось ни одно празднество. Бо-
і і і театр і льшой популярностью пользовались
і і і Петруш- і медвежий цирк и кукольный театр
і і і ки і Петрушки.
і і і і
і і Итог і і В тяжелых условиях средневековья
і і і і культура XVIв. достигла больших ус-
і і і і пехов в различных областях. Господ-
і і і і ствующим в культуре было феодально-
і і і і церковное направление. Лучшие произ-
і і і і ведения русской культуры того време-
і і і і ни были оплодотворены идеями и бо-
і і і і гатством форм народной культуры.